We tried to determine whether postoperative CNS complications after off-pump coronary
artery bypass grafting (OPCABG) are related to prior cerebral infarction or intracranial artery
disease. Fifty-five patients (40 men, mean age 64.59 ± 8.86 years) subjected to OPCABG
underwent neurological and neuropsychological examinations 24 h before surgery. MRI
was used to identify old and/or new ischemic lesions before surgery, and MRA was used
to determine the presence and severity of intracranial artery disease. The patients were
examined eight days after surgery; possible development of stroke or cognitive dysfunction
was evaluated. Associations between postoperative stroke and potential predictors, including
prior cerebral infarction and intracranial artery disease, were analyzed using univariate
methods. Two of 55 (3.64%) patients had postoperative stroke, and no patient showed
cognitive decline. Univariate analysis found no significant association between postoperative
stroke and prior cerebral infarction detected by MRI (P = 0.378) or intracranial artery disease
detected by MRA (P = 0.103). Our results suggest that intracranial artery disease and prior
cerebral infarction are not independent risk factors for stroke after OPCABG. Nonetheless,
further investigation of these associations is necessary.
Ми намагалися встановити, чи залежать післяопераційні
ускладнення в ЦНС після шунтування коронарної артерії
без застосування штучного кровообігу від наявності в
попередній період церебрального геморагічного інсульту
або стенозу краніальних артерій. 55 пацієнтів (40 чоловіків
і 15 жінок, середній вік 64.59 ± 8.86 року), котрим була призначена вказана операція, були за добу перед нею піддані
неврологічному та нейропсихологічному обстеженню.
Магніторезонансне сканування (MRI) було використане для
ідентифікації старих та/або нових ішемічних уражень, а
магніторезонансна ангіографія (MRA) застосовувалася для
встановлення наявності та ступеню стенозу краніальних
артерій. Пацієнти були повторно обстежені через вісім діб
після операції для виявлення можливих ускладнень (розвитку інсульту або когнітивної дисфункції). Зв’язки між розвитком постопераційного інсульту та можливими предикторами (попереднім інсультом та стенозом краніальних артерій)
були проаналізовані із застосуванням методів варіаційної
статистики. Післяопераційний інсульт розвився у двох із 55
пацієнтів (3.64 %); зниження рівня когнітивної активності
не спостерігалося в жодному випадку. Аналіз не показав вірогідного зв’язку між розвитком післяопераційного
інсульту та наявністю попереднього геморагічного інсульту
(дані MRI; P = 0.378) або стенозу краніальних артерій (дані
MRA; P= 0.103). Наші результати дозволяють вважати, що
стеноз краніальних артерій та попередній інсульт не є незалежними факторами ризику щодо інсульту після шунтування коронарної артерії, але подальші дослідження
можливості таких зв’язків є необхідними.
