Ионотропные Р2Х-рецепторы (Р2ХR) участвуют в симпатическом контроле сосудистого тонуса, опосредуя вход ионов кальция в гладкомышечные клетки (ГМК), что
приводит к деполяризации мембраны последних и активации потенциалуправляемых
кальциевых каналов L-типа. Кроме того, ионы Са²⁺, вошедшие в клетку, запускают высвобождение Са²⁺ из саркоплазматического ретикулума (СР) ГМК через рианодиновые
рецепторы (RyR), усиливая кальциевые сигналы. Ранее мы обнаружили, что существенный вклад в Р2ХR-опосредованную кальциевую сигнализацию обеспечивает также высвобождение Са²⁺ через инозитолтрифосфатные рецепторы (IP3
R). Это свидетельствует о вовлечении метаботропного сигнального пути в кальциевую сигнальную систему
ионотропных Р2ХR. Используя конфокальную детекцию изменений внутриклеточной
концентрации Са²⁺ ([Ca²⁺]i
) и аппликацию ингибиторов кальциевых каналов (никардипин, 5 мкМ), сарко-эндоплазматической кальциевой АТФ-азы SERCA (циклопиазоновая
кислота, 10 мкM), IP3
R (2-APB, 30 мкM), RyRs (тетракаин, 100 мкM) и фосфолипазы С
(PLC; U-73122, 2.5 мкМ), мы оценивали относительное участие упомянутых четырех
компонентов в увеличении [Ca2+]i при активации Р2ХR, вызванной действием агониста
данных рецепторов αβ-меATФ. Вклады трансмембранного входа кальция через каналы
P2XR и кальциевые каналы были соизмеримыми (11.0 ± 1.4 %, n = 14 и 8.0 ± 1.4 %,
n = 14 соответственно). Вклад высвобождения Са²⁺ через IP₃
R оказался втрое бóльшим,
чем вклад высвобождения Са2+ через RyR (41 ± 5 %, n = 26 и 14 ± 7 %, n = 16 соответственно). Блокирование кальциевых каналов приводило к семикратному уменьшению
вклада IP₃
R-опосредованного высвобождения Ca²⁺ (от 41 до 5.6 %); при этом вклад RyRопосредованного высвобождения Са²⁺ существенно не изменялся. Данный факт позволяет предположить наличие функциональной связи между активацией кальциевых
каналов и функционированием метаботропного PLC/IP3
-опосредованного сигнального каскада. Сопоставимая эффективность ингибирования αβ-меATФ-индуцированных
кальциевых ответов блокаторами PLC или IP₃
R и никардипином также поддерживает
эту гипотезу. Согласно полученным данным, увеличение [Ca²⁺]i при активации Р2ХR
является результатом не только Р2ХR-опосредованного входа Са²⁺, который запускает
высвобождение Са²⁺ через RyR, но и высвобождения Са²⁺ через IP3
R. Последний процесс происходит за счет функционирования PLC-опосредованного пути, связан с активацией кальциевых каналов и обеспечивает доминирующий вклад в высвобождение
Са²⁺ из депо в случае активации упомянутых ионотропных рецепторов.
Іонотропні Р2Х-рецептори (Р2ХR) беруть участь у симпатичному контролі судинного тонусу, опосередковуючи вхід
іонів кальцію в гладеньком’язові клітини (ГМК), що призводить до деполяризації мембрани та активації потенціалкерованих кальцієвих каналів L-типу. Крім того, іони Са²⁺,
що входять у клітину, запускають вивільнення Са²⁺ із саркоплазматичного ретикулума (СР) ГМК через ріанодинові
рецептори (RyR), підсилюючи кальцієві сигнали. Раніше
ми виявили, що істотний внесок у Р2ХR-опосередковану
кальцієву сигналізацію забезпечує також вивільнення Са²⁺
через інозитолтрифосфатні рецептори (IP₃
R). Це свідчить
про залучення метаботропного сигнального шляху в кальцієву сигнальну систему іонотропних Р2ХR. Використовуючи конфокальну детекцію змін внутрішньоклітинної концентрації Ca²⁺ ([Ca²⁺]i
) та аплікацію інгібіторів кальцієвих
каналів (нікардипін, 5 мкМ), сарко-ендоплазматичної кальцієвої АТФ-ази SERCA (циклопіазонова кислота, 10 мкM),
IP₃
R (2-APB, 30 мкM), RyR (тетракаїн, 100 мкM) і фосфоліпази С (PLC, U-73122, 2.5 мкМ), ми оцінювали відносну
участь згаданих чотирьох компонентів у збільшенні [Ca2+]
i при активації Р2ХR, викликаній дією агоніста даних рецепторів αβ-меATФ. Внески трансмембранного входу кальцію через канали P2XR і кальцієві канали були співставними (11.0 ± 1.4 %, n = 14 і 8.0 ± 1.4 %, n = 14 відповідно).
Внесок вивільнення Ca²⁺ через IP₃
R виявився втричі більшим, ніж внесок вивільнення Ca²⁺ через RyR (41 ± 5 %, n
= 26 і 14 ± 7 %, n = 16 відповідно). Блокування кальцієвих каналів призводило до семиразового зменшення внеску IP3
R-опосередкованого вивільнення кальцію (з 41 до
5.6 %); при цьому внесок RyR-опосередкованого вивільнення Са²⁺ істотно не змінювався. Даний факт дозволяє припустити наявність функціонального зв’язку між активацією кальцієвих каналів і функціонуванням метаботропного
PLC/IP₃
-опосередкованого сигнального каскаду. Співставна
ефективність інгібування αβ-меATФ-індукованих кальцієвих
відповідей блокаторами PLC або IP₃R і нікардипіном також
підтримує цю гіпотезу. Згідно з отриманими даними, збільшення [Ca²⁺]i при активації Р2ХR є результатом не тільки
Р2ХR-опосередкованого входу Са²⁺, який запускає вивільнення Ca²⁺ через RyR, але й вивільнення Ca²⁺ через IP₃
R.
Останній процес відбувається за рахунок функціонування
PLC-опосередкованого шляху, є пов’язаним з активацією
кальцієвих каналів і забезпечує внесок у вивільнення Са²⁺
із депо в разі активації згаданих іонотропних рецепторів.
