Исследовали особенности эмоциональных реакций и поведения старых крыс в тесте
“открытого поля” в условиях самораздражения (изолированного или комбинированного
с введением мелатонина) вентролатеральных и амбивалентных зон вентромедиального гипоталамуса. Самостимуляция и самостимуляция с введением мелатонина (шесть
сеансов) оказывали в основном активирующее влияние на систему позитивного эмоционального реагирования. Хроническое самораздражение оказывало модулирующее
активирующее действие на церебральные механизмы отрицательного эмоционального
поведения, повышало уровни двигательного возбуждения и “эмоциональноcти” (вегетативных поведенческих проявлений) у животных в тесте “открытого поля”, что свидетельствовало о развитии эмоционально-стрессового состояния у экспериментальных
крыс. Гипоталамическое самораздражение и введение мелатонина оказывали модулирующее тормозное влияние на систему отрицательного эмоционального подкрепления,
уменьшая проявления психомоторного возбуждения, увеличивая показатели ориентировочно-поисковой (вертикальной) активности и количество эпизодов груминга, сокращая латентный период выхода из центра поля. Полученные результаты указывают на
наличие у мелатонина анксиолитических и антистрессорных свойств, опосредуемых
его влиянием на подкрепляющие системы мозга.
Досліджували особливості емоційних реакцій та поведінки
старих щурів у тесті “відкритого поля” в умовах самоподразнення (ізольованого та комбінованого з уведенням мелатоніну) вентролатеральних і амбівалентних зон вентромедіального гіпоталамуса. Самостимуляція та самостимуляція
з уведенням мелатоніну (шість сеансів) справляли загалом
активуючий вплив на систему позитивного емоційного реагування. Хронічне самоподразнення справляло модулюючу
активуючу дію на церебральні механізми негативної емоційної поведінки, підвищувало рівні рухового збудження та
“емоційності” (вегетативних поведінкових проявів) у тварин
у тесті “відкритого поля”, що свідчило про розвиток емоційно-стресового стану в експериментальних щурів. Гіпоталамічне самоподразнення і введення мелатоніну здійснювали
модулюючий гальмівний вплив на систему негативного емоційного підкріплення, зменшуючи прояви психомоторного
збудження, збільшуючи показники орієнтувально-пошукової (вертикальної) активності і кількість епізодів грумінгу,
знижуючи латентний період виходу з центра поля. Отримані
результати вказують на наявність у мелатоніну анксіолітичних та антистресорних властивостей, опосередкованих його
впливами на підкріплюючі системи мозку.
