Через три месяца после однократного введения стрептозотоцина (50.0 мг/кг, внутрибрюшинно) у крыс линии Вистар активности супероксиддисмутазы (СОД) и глутатионредуктазы (ГТР) в ткани сетчатки глаза были меньше в среднем на 47.5 и 42.2 %
соответственно, а содержание малонового диальдегида (МДА) – в 3.3 раза бóльшим,
чем в норме. Отведения электроретинограммы (ЭРГ) показали, что у этих животных амплитуда волны а была существенно сниженной (на 57.3 %), а латентные периоды волн a
и b превышали нормальные значения (на 27.5 и 11.8 % соответственно; P < 0.05). После
применения дельта-сониндуцирующего пептида (ДСИП; 0.05 мг/кг, внутрибрюшинно,
один раз в три дня в течение двух месяцев) активности СОД и ГТР не отличались достоверно от нормальных величин, а уровень МДА был бóльшим на 53.7 % (P < 0.05).
Амплитуда волны а в составе ЭРГ не отличалась от таковой в норме, в то время как латентные периоды волн а и b все же превышали контрольные значения (на 13.2 и 10.4 %
соответственно). Таким образом, под воздействием ДСИП негативные изменения функционального состояния сетчатки, связанные с развитием диабетической ретинопатии, в
заметной степени уменьшаются.
Через три місяці після одноразового введення стрептозотоцину (50.0 мг/кг, внутрішньоочеревинно) у щурів лінії
Вістар активності супероксиддисмутази (СОД) і глутатіонредуктази (ГТР) у тканині сітківки ока були меншими у
середньому на 47.5 і 42.2 % відповідно, вміст малонового
діальдегіду (МДА) – в 3.3 разу більшим, ніж у нормі. Відведення електроретинограми (ЕРГ) показали, що в цих тварин амплітуда хвилі а було істотно зниженою (на 57.3 %), а
латентні періоди хвиль a та b перевищували нормальні значення (на 27.5 і 11.8 % відповідно; P < 0.05). Після застосування дельта-соніндукуючого пептиду (ДСІП; 0.05 мг/кг,
внутрішньоочеревинно один раз на три дні протягом двох
місяців) активності СОД і ГТР не відрізнялися вірогідно від
нормальних величин, а рівень МДА був більшим на 53.7 %
(P < 0.05). Амплітуда хвилі а в складі ЕРГ не відрізнялася
від такої в нормі, в той час як латентні періоди хвиль а та b
все ж перевищували контрольні значення (на 13.2 і 10.4 %
відповідно). Таким чином, під дією ДСІП негативні зміни
функціонального стану сітківки, пов̓ язані з розвитком діабетичної ретинопатії, помітно зменшуються.