Просторова організація кореляційних зв’язків між амплітудами основних ритмів ЕЕГ у дітей в нормі та при центральних порушеннях рухової активності

Abstract

Реєстрували поточну ЕЕГ у стані функціонального спокою в двох групах дітей восьми– 12 років обох статей – без будь-яких розладів рухової сфери та тих, що страждали на клінічно виражену форму дитячого церебрального паралічу (ДЦП) із помірними проявами симптомів (n = 100 та n = 78 відповідно). Визначали знак та інтенсивність кореляційних зв’язків між величинами середніх амплітуд коливань дельта-, тета-, альфата бета-ритмів у восьми локусах кори – лобових, тім’яних, скроневих та потиличних лівої та правої півкуль (28 пар відведень). Випадки слабкої, помірної та тісної кореляції амплітуд (модулі коефіцієнтів кореляції 0.30–0.49, 0.50–0.69 та 0.70–0.99 відповідно) зустрічались у дітей обох досліджених груп; при значеннях |r|, менших за 0.30, кореляційні зв’язки вважалися неістотними. Випадки значущої прямої (позитивної) та зворотної (негативної) кореляції, в тому числі досить тісної, між амплітудами ритмів ЕЕГ у двох просторово роздільних локусах кори виявлялись у дітей обох груп, але їх кількість була різною. У дітей із ДЦП такі випадки зустрічалися значно частіше, ніж у групі контролю. У хлопчиків і дівчаток першої зі згаданих груп сумарна кількість значущих (і прямих, і зворотних) кореляцій коливань чотирьох вказаних вище ритмів, нормована щодо кількості всіх можливих зв’язків (n = 28), варіювала в межах 14–50 %, лише в двох випадках перевищуючи 40 %. У дітей з ДЦП згаданий показник складав від 32 до 68 % і лише в двох випадках був меншим за 40 %. Патерни кореляцій амплітуд ЕЕГ-ритмів у дівчат обох досліджених груп помітно відрізнялися від таких у хлопчиків; у дівчат частіше зустрічалися випадки зворотних кореляцій.