Участие моноаминергических систем ЦНС в регуляции гонадотропной функции гипофиза в настоящее время не вызывает сомнений. Вопрос же о том, влияют ли катехоламины только на высвобождение люлиберина нейронами срединного возвышения (СВ) или
же эти агенты параллельно воздействуют на другие структуры преоптико-тубероинфундибулярной люлиберинпродуцирующей системы, остается открытым. В экспериментах
с регистрацией вызванного повышения (волны) уровня гонадотропинов у овариоэктомированных крыс, получавших половые стероиды, мы изучали влияние ряда агонистов
и антагонистов катехоламинов на содержание люлиберина в медиопреоптической области (МПО), аркуатных ядрах (АЯ) и СВ гипоталамуса, а также уровни лютеинизирующего и фолликулстимулирующего гормонов (ЛГ и ФСГ соответственно) в крови. Установлены принципиально важные различия модуляции вызванной волны уровня гонадотропинов гипофиза под влиянием фармакологических агентов, являющихся агонистами
и антагонистами действия катехоламинов. Доминирующая роль в контроле циклического высвобождения ЛГ принадлежит норадренергическим влияниям на преоптическую
область, тогда как выброс ФСГ регулируется влияниями дофаминергической системы.
Участь моноамінергічних систем ЦНС у регуляції гонадотропної функції гіпофіза в наш час не викликає сумнівів.
Питання ж про те, чи впливають катехоламіни лише на вивільнення люліберину нейронами серединного підвищення
(СП) або ж ці агенти паралельно діють на інші структури
преоптико-тубероінфундибулярної люліберинпродукуючої
системи, лишається відкритим. В експериментах із регістрацією викликаної хвилі рівня гонадотропінів у оваріоектомованих щурів, які отримували статеві стероїди, ми вивчали
вплив низки агоністів та антагоністів катехоламінів на вміст
люліберину в медіопреоптичній ділянці (МПД), аркуатних
ядрах (АЯ) та СП гіпоталамуса, а також рівні лютеїнізуючого і фолікулостимуюючого гормонів (ЛГ і ФСГ відповідно)
в крові. Встановлені принципово важливі відмінності модуляції викликаного підвищення (хвилі) рівня гонадотропінів
гіпофіза під впливом фармакологічних агентів – агоністів
та антагоністів дії катехоламінів. Домінуюча роль у контролі циклічного вивільнення ЛГ належить норадренергічним впливам на преоптичну ділянку, в той час як викид
ФСГ регулюється впливами дофамінергічної системи.