Электрические и силовые ответы мышц голени крысы после односторонней компрессии седалищного нерва и системного введения гамма-гидроксибутирата

Abstract

В острых экспериментах на крысах исследовали влияние курсового системного введения натрия гамма­гидроксибутирата (ГГОБ, 100 мг/кг, внутрибрюшинно, ежедневно в течение трех недель) на последствия передавливания правого седалищного нерва (СН). В контрольной группе животным передавливали нерв, но ГГОБ не вводили. Регистрировали электрические и силовые ответы m. gastrocnemius+soleus (GS) и m. tibialis anterior (TA), вызываемые стимуляцией n. tibialis comm. и n. peroneus comm. на стороне повреждения СН и противоположной интактной стороне. Компрессия СН обусловливала у животных контрольной группы (которым ГГОБ не вводили) значительное увеличение порога и хронаксии при раздражении нервов, уменьшение амплитуды ЭМГ­ответов мышц и увеличение латентных периодов (ЛП) этих реакций, а также уменьшение величины усилий, развиваемых при одиночных и тетанических изометрических сокращениях указанных мышц. На стороне компрессии кривые восстановления вторых ответов мышц в условиях парной стимуляции нервов сдвигались в сторону бóльших межстимульных интервалов. Курсовое введение ГГОБ вызывало более чем двукратное возрастание порогов при раздражении нервов по сравнению с контролем; значения же хронаксии уменьшались. Амплитуды ЭМГ­ответов мышц после инъекций ГГОБ были меньше, чем в контроле, а ЛП таких реакций – продолжительнее. Кривые восстановления вторых ответов в этих условиях смещались в сторону более коротких межстимульных интервалов. Влияние ГГОБ обусловливало заметное увеличение силовых ответов тестируемых мышц. Такие изменения наблюдались билатерально, причем относительная интенсивность соответствующих сдвигов на стороне компрессии СН и на противоположной стороне была близкой. Обсуждаются возможные механизмы влияния ГГОБ на состояние нервно­мышечного аппарата конечности при компрессионном повреждении крупного нервного ствола, приводящем к развитию травматической нейропатии.

У гострих експериментах на щурах лінії Вістар досліджували вплив курсового системного введення натрію гаммагідроксибутирату (ГГОБ, 100 мг/кг, внутрішньоочеревинно, щоденно протягом трьох тижнів) на наслідки передавлювання правого сідничного нерва. У контрольній групі тваринам передавлювали нерв, але ГГОБ не вводили. Реєстрували електричні відповіді m.gastrocnemius+soleus (GS) і m.tibialis anterior (TA) викликані стимуляцією n. tibialis comm. і n. peroneus comm., на боці ушкодження СН і протилежному інтактному боці. Компресія СН зумовлювала у тварин контралатеральної групи (котрим ГГОБ не вводили) значне збільшення порога і хронаксії в умовах подразнення нервів, зменшення амплітуди ЕМГ­відповідей м’язів та збільшення латентних періодів (ЛП) цих реакцій, а також зменшення величини зусиль, що розвивалися при поодиноких і тетанічних ізометричних скороченнях відповідей м’язів. На боці компресії криві відновлення других відповідей м’язів в умовах парної стимуляції нервів зміщувались у бік більших міжстимульних інтервалів. Курсове введення ГГОБ викликало більш ніж дворазове зростання порогів при подразненні нервів у порівнянні з контролем; значення ж хронаксії зменшувались. Амплітуди ЕМГ­відповідей м’язів після ін’єкцій ГГОБ ставали меншими, ніж у контролі, а ЛП таких реакцій – тривалішими. Криві відновлення других відповідей у цих умовах зміщувались у бік коротших міжстимульних інтервалів. Вплив ГГОБ зумовлював помітне збільшення силових відповідей тестованих м’язів. Такі зміни спостерігалися білатерального, причому відносна інтенсивність відповідних зміщень на боці компресії СН і протилежному боці була близькою. Обговорюються можливі механізми впливу ГГОБ на стан нервово­м’язового апарату кінцівки при компресійному ушкодженні великого нервового стовбура. Яке призводить до розвитку траматичної нейропатії.