У статті на матеріалі вибраних романів Ю. Андруховича, О. Забужко та Є. Кононенко розглянуто
деякі формально-змістові аспекти міфологеми смерті. Концентруючи увагу на проблематиці
власне насильницьких форм і способів відчуження душі від тіла, українські постмодерністи
осягають нові грані художньо-філософського й міфо-символічного осмислення розглядуваного
феномену. Водночас непересічного значення набувають екзистенційні параметри хронотопу –
“рокової” години та “поганого” простору тощо.
Basing on selected novels by Yu. Andrukhovych, O. Zabuzhko and Ye. Kononenko, the article
explores some formal and substantial aspects of death myths. By focusing on the forms of violence
and methods of the soul’s alienation from the body, Ukrainian postmodernist writers perceive new
aspects of this phenomenon’s artistic, philosophical, mythical and symbolic interpretation. At the
same time, the existential parameters of chronotope, such as fatal hour and “bad” space, assume
ever greater importance.
В статье на материале избранных романов
Ю. Андруховича, О. Забужко и Е. Кононенко
рассматриваются некоторые формально-содержательные
аспекты мифологемы смерти. Концентрируя внимание
на проблематике собственно насильственных форм
и способов отчуждения души от тела, украинские
постмодернисты постигают новые грани художественно-
философского и мифо-символического осмысления
рассматриваемого феномена. При этом особое значение
приобретают экзистенциальные параметры хронотопа –
“рокового” момента и “плохого” пространства.