У 2017 року в центральній частині Ятранського блоку Голованівської шовної зони виконані майданні синхронні вимірювання зовнішнього змінного низькочастотного природного електромагнітного поля Землі і побудова тривимірного глибинного розподілу питомого опору в земній корі Тарасівській структури (48 ° 32 'пн, 30 ° 37' в . Д.). Аналіз експериментальних даних (криві глибинного магнітотелуричного зондування для діапазону періодів 10-10000 з і комплексні індукційні параметри для періодів 20-6900 с) свідчить про складну тривимірної ситуації, яка передбачає наявність поверхневої і, можливо, глибинної електропровідний аномалії. За результатами тривимірного моделювання Тарасівська структура фрагментарно проявляється в низькому електричному опорі ρ, її субширотно перетинають електропровідні зони з різним ρ, в яких саме низькі значення від 10 Ом · м на півдні до 100 Ом · м на півночі знаходяться в її контурі. У вертикальному розрізі структуру можна представити у вигляді декількох шарів: перший - електропровідний з ρ = 10 ÷ 250 Ом · м - з поверхні до 10 м (на північ від 48'30 °) і 100 м (на південь від 48 ° 30 '), швидше за все, пов'язаний не тільки з високою електропровідністю поверхневих осадових відкладень, а й із зоною дезінтеграції порід кристалічного фундаменту; другий - високого опору з ρ = 10 000 Ом · м - з 100 м до 2 км може бути представлений однорідної недифференцированностью товщею; третій - електропровідний з ρ = 10 ÷ 250 Ом · м з 2-3 км до 10 км, ймовірно, може пояснюватися особливим складом порід земної кори на цих глибинах (графітизацією, сульфідізаціей і т. д.) або флюїдизації різного походження. Все частіше за останніми даними природу аномалій розглядають як результат спільного Вляна електронного та іонного типів електропровідності.
В 2017 г. в центральной части Ятранского блока Голованевской шовной зоны выполнены площадные синхронные измерения внешнего переменного низкочастотного естественного электромагнитного поля Земли и построение трехмерного глубинного распределения удельного сопротивления в земной коре Тарасовской структуры (48°32' с.ш., 30°37' в.д.). Анализ экспериментальных данных (кривые глубинного магнитотеллурического зондирования для диапазона периодов 10-10000 с и комплексные индукционные параметры для периодов 20-6900 с) свидетельствует о сложной трехмерной ситуации, которая предусматривает наличие поверхностной и, возможно, глубинной электропроводящей аномалии. По результатам трехмерного моделирования Тарасовская структура фрагментарно проявляется в низком электрическом сопротивлении ρ, ее субширотно пересекают электропроводящие зоны с различным ρ, в которых именно низкие значения от 10 Ом·м на юге до 100 Ом·м на севере находятся в ее контуре. В вертикальном разрезе структуру можно представить в виде нескольких слоев: первый - электропроводящий с ρ=10÷250 Ом·м - с поверхности до 10 м (севернее 48'30°) и 100 м (южнее 48°30'), скорее всего, связан не только с высокой электропроводностью поверхностных осадочных отложений, но и с зоной дезинтеграции пород кристаллического фундамента; второй - высокого сопротивления с ρ=10 000 Ом·м - с 100 м до 2 км может быть представлен однородной недифференцированой толщей; третий - электропроводящий с ρ=10÷250 Ом·м с 2-3 км до 10 км, вероятно, может объясняться особым составом пород земной коры на этих глубинах (графитизацией, сульфидизацией и т. д.) или флюидизацией различного происхождения. Все чаще по последним данным природу аномалий рассматривают как результат совместного вляния электронного и ионного типов электропроводности.
In 2017 the field simultaneous areal measurements of the external low-frequency natural electromagnetic field of the Earth and the construction of a three-dimensional deep resistivity distribution in the crust of the Tarasivka structure (48032' N, 30037' E) were performed in the central part of the Yatran Block of the Golovanivsk suture zone. The analysis of experimental data (the curves of deep magnetotelluric sounding for a period of 10—10000 s and the complex induction parameters for periods of 20—6900 s) indicates a complex three-dimensional situation, which involves the presence of a nearsurface and possibly deep conductivity anomalies. According to the results of three-dimensional modeling, the Tarasivka structure is fragmentarily manifested as a low resistivity, the conductive zones with different resistivity cross it in a sublatitudinal direction, in which the lowest values from 10 Ohm·m in the south to 100 Ohm·m in the north are in its contour. In the vertical section it can be represented in as several layers: the first one is the conductor with ρ=10ч250 Ohm·m — from the surface to 10 m (south of 48030ў) to 100 m (north of 48030ў), most likely linked not only with high electrical conductivity of surface sediment deposits, but also with the zones of disintegration of rocks of the basement; the second one is a high resistivity layer with ρ=10000 Ohm·m — from 100 m to 2 km, possibly it is represented by the uniform non-differentiated thickness; the third layer is the electrical conductor with ρ=10ч250 Ohm∙m from 2—3 km to 10 km, probably linked with the special composition of the earth’s crust at these depths (graphitization, sulfidization, etc.) or fluidization of different origins, more often it is considered according to the modern data that the nature of the conductive anomalies is the result of the joint influence of the electron and ion types of electrical conductivity.
