Мета огляду — узагальнити та проаналізувати дані щодо характеристики лектинів (Л), можливих джерел їх виділення, біологічних функцій та механізмів дії на клітини, завдяки яким Л можна застосовувати в діагностиці та терапії при злоякісних новоутвореннях. Передумовами застосування Л в онкології є особливості глікокон’югатів поверхневих мембран
пухлинних клітин (ПК) — посилення процесів фукозилювання і сіалування глікану. Здатність Л взаємодіяти з ізоформами низки пухлинних антигенів дозволяє проводити диференційну діагностику, моніторинг ефективності лікування, прогнозувати перебіг захворювання. Для багатьох Л
продемонстровано in vitro цитотоксичну активність щодо ПК, а також
здатність інгібувати in vivo ріст модельних пухлин. Є відомості щодо клінічної ефективності додаткового застосування Л омели при лікуванні пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями молочної залози, тіла матки, легені, шлунка, підшлункової залози. Проаналізована інформація свідчить
про перспективність подальших досліджень щодо використання Л у клінічній онкологічній практиці.
The aim of the review is to summarize and
analyze data on the characteristics of lectins (L), their
possible sources of selection, biological functions and
mechanisms of action on cells, through which L can
be used in diagnostics and therapy in malignant neoplasms. Prerequisites for the application of L in oncology are the peculiarities of glycoconjugates of surface
membranes of tumor cells, namely, the enhancement
of fucosylation and sialization of glycans. The ability of L to interact with isoforms of tumor antigens allows differential diagnosis, monitoring of treatment
efficacy, and also predict the course of the disease.
For many L, in vitro cytotoxic activity against tumor
cells has been demonstrated, as well as the ability to
inhibit in vivo growth of model tumors. There is information about a clinical efficacy of supplemental application of L from Viscum album in the treatment in
patients with breast, uterus, lungs, stomach, pancreas cancers. The analyzed information indicates the
prospect of further research on the use of L in clinical oncology practice.
