Автор статті трактує праці про Т. Шевченка, написані поза межами України, як окреме
відгалуження шевченкознавства, що розвивалось то як протистояння до материкового, то як
зближення з ним. Предметом уваги автора стають два принципи видання творів Шевченка,
проблеми історіософії та міфологізму, тлумачення світоглядних засад поета, психології його
творчості й особливостей індивідуального стилю.
The paper treats the émigré studies of Taras Shevchenko’s oeuvre as an offshoot of Shevchenko
studies which oscillated between opposition to the mainland science and convergence with it. The
author focuses on two main principles adopted in editions of Shevchenko’s works as well as on
historiosophic and mythological issues, various interpretations of the poet’s worldview, his artistic
psychology and writing style.
Автор статьи трактует работы о Т. Шевченко,
написанные за пределами Украины, как
отдельное ответвление шевченковедения,
которое развивалось то как противостояние
материковому, то как сближение с ним. Предметом
внимания автора являются два принципа издания
сочинений Шевченко, проблемы историософии
и мифологизма, толкование мировоззренческих
основ поэта, психологии его творчества и
особенностей индивидуального стиля.