“… І в хаосі творить скарби”: античні образи й мотиви в поетичній інтерпретації Павла Тичини

Abstract

У статті аналізується роль античного інтертексту в ранній творчості Павла Тичини. Визначено, що рецепція греко-римських образів і мотивів реалізується через алюзивні відсилання, континуаційні відношення, ремінісценції, у результаті чого відбувається збагачення семантики текстів. Крім того, трансформуючи античний текст, поет творить власні міфи, у яких утілюються його історіософські, естетичні та етичні погляди.

The article analyzes the role of antique intertext in Pavlo Tychyna’s early poetry. The author argues that Tychyna’s reception of Greco-Roman images and motifs found its expression in various allusions, continuous relations and reminiscences, thus enriching the semantics of his texts. Moreover, by way of transforming the ancient ante-text Tychyna created secondary myths which incarnated historical, aesthetic and ethical views of his own.

В статье проанализирована роль античного интертекста в раннем творчестве П. Тычины. Подчеркивается, что рецепция греко-римских образов и мотивов реализуется через аллюзивные намеки, континуационные отношения, реминисценции, в результате чего происходит обогащение семантики текста поэта-символиста. Трансформируя античный текст, Тычина создает также собственные мифы, в которых воплощает свои историософские, эстетические и этические взгляды.