Автор статті прагне з’ясувати естетичну складову асоціонімів у романах Галини Тарасюк. Для
цього він обирає твори “Сестра моєї самотності” й “Цінь Хуань Ґонь”, асоціонімний ряд яких
допомагає зрозуміти ту модель новітнього буття українського народу, котру письменниця через
асоціативне зближення віддалених у часі подій, надання їм алегоричної чи символічної форми,
гіперболізацію, продукує у своїх жіночих і нежіночих романах.
The article explores the aesthetic function of associonyms in Halyna Tarasiuk’s novels. The
object of the investigation are the novels “The sister of my loneliness” and “Tsing Hoang Gon”. In
them, the writer produces a number of associative rows which are crucial for understanding of the
new paradigm of being presented in Halyna Tarasiuk’s female and non-female fiction by means of
associative convergence of remote events as well as their through their allegorization, symbolization
and hyperbolization.
Автор статьи стремится выяснить эстетическую
составляющую ассоционимов в романах Галины
Тарасюк. Для этого выбирает произведения
“Сестра моего одиночества” и “Цинь Хуань Гонь”,
ассоционимный ряд которых помогает понять ту
модель новейшего бытия украинского народа, которую
писательница через ассоциативное сближение
отдаленных во времени событий, предоставления
им аллегорической или символической формы,
через гиперболизацию продуцирует в своих женских
и неженских романах.