Наслухуючи “музику сфер”: поетикальні паралелі творчості Михайла Коцюбинського та Кнута Гамсуна

Abstract

Автор зіставляє індивідуальну поетику двох майстрів художньої прози кінця ХІХ та початку ХХ ст. Спільні ознаки виявляються в активному залученні образів природи, що нерідко поєднується з авторефлексією героя. Обидва письменники творять новий стиль розповіді, збагачують свої національні мови. Вони також охоче вдаються до засобів гумору та іронії. Своєю творчістю Гамсун і Коцюбинський утверджують засади модернізму, зокрема плюральності та багатовекторності його поетики. Їхні художні здобутки стали вихідним пунктом для наступних поколінь у літературі.

The author of the article compares the individual poetological systems developed by two prominent representatives of the turn of the 20th century literature. Both Kotsiubynsky and Hamsun provided vivid depictions of nature which were as a rule combined with the character’s self-reflection; both created new narrative approaches which enriched their respective national languages, and both brought in an impressive repertoire of humour and irony. With their works, Kotsiubynsky and Hamsun carried through the principles of literary modernism, those of poetological plurality above all. Therefore, their artistic achievements set the tone for the ensuing generations of writers.

Автор статьи сопоставляет индивидуальную поэтику двох мастеров литературы конца ХІХ и начала ХХ ст., украинца Михайла Коцюбинского и норвежца Кнута Гамсуна. Общие черты проявляются в активном использовании образов природы, что нередко сочетается с авторефлексией героя. Названные писатели создают новый нарративный стиль, обогащают свои национальные языки. Они также охотно прибегают к средствам юмора и иронии. Своим творчеством Гамсун и Коцюбинский утверждают принципы модернизма, в частности плюральности и многовекторности его поэтики. Их художественные достижения становятся отправным пунктом для последующих поколений в литературе.