У статті стверджується існування в літературній традиції двох основних підходів до змалювання
жінки у стосунку до чоловіка. Перший підхід, в основі якого лежать християнські канони, авторка умовно
називає “комплексом Адама”, натомість другий підхід – міфологічно-язичницький, що бере початок від
платонівського діалогу “Бенкет”, означується як “дихотомія андрогіна”.
The article singles out two principal modes used by the literary tradition in order to represent female in
her relation to male. The first one, based on the Christian canon, is being referred to as the Adam complex;
whereas the second, identified here as the dichotomy of androgyne, has pagan mythical nature and originates
in Plato’s “Feast”.
В статье утверждается существование
в литературной традиции двух основных
подходов к изображению женщины в отношении
к мужчине. Первый подход, в основе которого
лежат христианские каноны, автор условно
называет “комплексом Адама”, зато второй
подход – мифологически-языческий, который
берет начало от платоновского диалога “Пир”,
обозначается как “дихотомия андрогина”.