Можливості та складності оцінки стану земляних гребель за даними спостережень, отриманими за допомогою автоматизованих систем контролю

Abstract

Основна небезпека аварій на об'єктах гідроенергетики з найбільш важкими наслідками [1] пов'язується з напірними гідроспорудами — греблями, про що свідчить історія гідроенергетичного будівництва. Тому питання забезпечення надійної і безпечної експлуатації гребель є одним з актуальних і пріоритетних для інженерів-гідротехніків і гідроенергетиків. Важливою особливістю гребель, в порівнянні з іншими техногенними об'єктами, що підпадають під дію Закону України "Про об'єкти підвищеної безпеки" [2], є необхідність забезпечувати безперервність їх експлуатації навіть у випадках аварійних ситуацій. При виникненні аварійної ситуації греблю не можна автоматично вивести з експлуатації. В багатьох таких випадках греблі відіграють роль останнього резерву, що здатен у форсованому режимі експлуатації відвернути техногенну катастрофу [3]. З метою запобігання аварійних ситуацій греблі потребують постійного контролю їх стану. Удосконалення приладів та методів моніторингу, а також принципів і методів аналізу даних спостережень є одним із напрямків підвищення надійності і безпеки гребель, що знаходяться в експлуатації. На міжнародному рівні значна робота в цьому напрямку ведеться Міжнародною комісією з великих гребель (ICOLD), членом якої з 2010 р. є і Україна [4]. Серед найбільш актуальних завдань, що в різні роки ставила перед собою ICOLD, — підтримка зусиль міжнародної інженерної спільноти, направлених на створення ефективних систем контролю та моніторингу стану гребель, систем попередження про аварійні ситуації на напірних спорудах. Про важливість таких систем для забезпечення надійності і безпеки гребель в Бюлетені 59 ІCOLD ("Dam safety — Guіdelіnes" [5]), перший проект якого вийшов ще в 1987 р., відзначалось, що "Більшість зруйнованих гребель не мали моніторингу та систем попередження, або ж мали ці системи, але вони були недосконалими".