Статтю присвячено сучасному стану російськомовної поезії в Україні, зокрема білінгвізму, що
виникав і виникає в мовній культурі перехідних епох, і тому, як відбувається цей складний процес. Своє
головне завдання авторка бачить у відповіді на запитання, чи випадковий перехід на українську мову
російськомовних поетів. Вирішенню цієї проблеми допомагає спроба побачити сучасних білінгвів у
контекстах українських постмодерністів 90-х років і “київської поетичної школи”.
The paper examines the modern condition of the Russian-language poetry in Ukraine, focusing on the
phenomenon of bilingualism which seems to be a typical sign of transitional periods in cultural history, as well
as on its processual aspect. Thereby, the author raises a question, whether the usage of Ukrainian language
by the Russian-language poets should be considered a coincidence or a steady pattern. In order to fi gure out
the answer, the modern bilinguals are set into the context of Ukrainian postmodernism of the 90s as well as
of the so called “Kyiv poetic school”.
Статья посвящена современному состоянию русскоязычной
поэзии в Украине, в частности, билингвизму, возникавшему
и возникающему в языковой культуре переходных эпох и
тому, как происходит этот сложный процесс. Свою главную
задачу автор видит в ответе на вопрос, случаен ли переход
на украинский язык русскоязычных поэтов. Решению этого
вопроса помогает попытка увидеть современных билингвов
в контекстах украинских постмодернистов и “киевской
поэтической школы”.