Психофизиологическая составляющая роли "человеческого фактора" в авиационных происшествиях

Abstract

В статье на основании анализа ряда характерных авиационных инцидентов раскрывается роль психофизиологической составляющей «Человеческого фактора» в развитии авиационного события. В существующей системе летной подготовки и эксплуатации авиационной техники игнорирование психофизиологического компонента «Человеческого фактора» может привести к трагическим событиям, несмотря на кажущуюся отлаженную систему организации полетов. Автор рекомендует пересмотреть существующую систему оценки психофизиологической готовности авиационного персонала к полетам путем всестороннего учета психофизиологической составляющей «Человеческого фактора» в системе «Человек-машина», включив этот компонент в психофизиологическую экспертизу не только для летного состава, но и наземного персонала, обслуживающего полеты и перелеты.

У статті на підставі аналізу низки характерних авіаційних інцидентів розкривається роль психофізіологічної складової «Людського фактору» в виникненні льотної події. В існуючій системі льотної підготовки та експлуатації авіаційної техніки ігнорування психофізіологічного компоненту «Людського фактору» може привести до трагічних наслідків, не дивлячись на начебто відкориговану систему організації польотів. Автор рекомендує переглянути існуючу систему оцінки психофізіологічної готовності авіаційного персоналу до польотів шляхом багатостороннього врахування психофізіологічної складової «Людського фактору» у системі «Людина –машина», включив цей компонент у психофізіологічну експертизу не тільки для льотного складу, але і для наземного персоналу, який обслуговує польоти та перельоти.

In ar t icle on the basis of the analysis of a number of typical aviation incidents reveals the role of psycho-physiological component of the “Human factor” in the development of the aviation event. In the existing system of flight training and aircraft operation ignoring the psycho-physiological component of the “Human factor” can lead to tragic events, despite the apparent wel loi led system of flying. The author recommends to reviewing the existing system of assessment of psycho-physiological readiness of aviation personnel to fly by mainstreaming psycho-physiological component of the “Human factor” in the system “Man-machine” by including this component in a psycho-physiological examination not only for flight crews, and ground personnel flights and flights.