В настоящее время в животноводстве для восполнения дефицита микроэлементов в кормах все чаще используют хелатные комплексы биометаллов, так как
они имеют больше преимуществ по сравнению с их неорганическими источниками. Эффективное использование хелатов позволяет существенно снизить загрязнение окружающей среды за счет повышения биодоступности микроэлементов в
организме животных и уменьшения их концентрации в навозе.
Целью исследования было изучение влияния хелатных форм микроэлементов меди, цинка и их сернокислых солей на баланс этих биометаллов у сухостойных коров. Для этого в опытном хозяйстве «Гонтаровка» Института животноводства НААН (Харьковская обл.) был проведен балансовый опыт. По принципу аналогов было подобрано 4 группы сухостойных коров украинской черно-пестрой
молочной породы (по 4 головы в каждой), содержание коров – привязное. Основной рацион всех групп был одинаковым и отличался лишь формой и количеством Сu и Zn, скармливаемых дополнительно совместно с концентратами дважды в сутки. Потребность коров в этих микроэлементах была удовлетворена, соответственно, на 100 %, 50 % и 25 % в І, ІІ и ІІІ опытных группах за счет
компенсации дефицита меди и цинка в основном рационе дополнительным введением хелатов этих биометаллов, а в контрольной группе (IV) – на 100 % за
счет их сернокислых солей. Хелатные комплексы Сu и Zn были представлены
глицинатами соевого протеина.
Установлено, что компенсация дефицита Сu и Zn в основном рационе коров за
счет хелатных форм этих биометаллов, способствовала достоверному снижению
экскреции меди с калом и мочой в І группе на 23,07 %; во ІІ – на 35,79 %, в ІІІ – на
28,87 %, по сравнению с IV группой. Также отмечалось аналогичное достоверное
снижение экскреции цинка на 39,22 % у коров І группы; на 50,12 % – во ІІ; 50,34 %
– в ІІІ группе животных, относительно контроля. Установлено достоверное повышение степени усвоения меди организмом коров из хелатных форм – на 14,04 абс. %
в І; 15,74 абс. % – во ІІ; 5,72 абс. % – в ІІІ опытных группах, по сравнению с IV. Усвоение цинка в процентах от принятого также было достоверно выше, по сравнению с
контролем на 9,38 абс. % в І; 9,67 абс. % – во ІІ; 8,25 абс. % – в III опытных группах.
Таким образом, установлено, что усвоение сухостойными коровами микроэлементов Cu и Zn из их глицинатных форм происходит достоверно эффективнее, что
способствует их меньшему выделению с навозом в окружающую среду.
В наш час в тваринництві все частіше використовують хелатні комплекси
біметалів щоб попередити дефіцит мікроелементів в кормах, так як вони мають
більше переваг в порівнянні з їх неорганічними джерелами. Ефективне використання хелатів дозволяє суттєво знизити
забруднення навколишнього середовища
за рахунок підвищення біодоступності
мікроелементів в організмі тварин і зменшення їх концентрації в гної.
Метою дослідження було вивчення
впливу хелатних форм мікроелементів
Купруму, Цинку та їх сірчанокислих солей на баланс цих біометалів у сухостійних корів. Для цього в дослідному
господарстві «Гонтарівка» Інституту тваринництва НААН (Харківська обл.) був
проведений балансовий дослід. За принципом аналогів було підібрано 4 групи
сухостійних корів української чорно-рябої
молочної породи (по 4 голови в кожній),
утримання корів – прив’язне. Основний
раціон всіх груп був однаковим і
відрізнявся лише формою і кількістю Сu
і Zn, заданих додатково разом з концентратами двічі на добу. Потреба корів у
цих мікроелементах задовольнялася,
відповідно, на 100 %, 50 % і 25 % в І,
ІІ і ІІІ дослідних групах за рахунок компенсації дефіциту Купруму і Цинку в основному раціоні додатковим введенням
хелатів цих біометалів, а в контрольній
групі (IV) – на 100 % за рахунок їх сірчанокислих солей. Хелатні комплекси Сu і
Zn були представлені гліцинатами соєвого
протеїну.
Встановлено, що компенсація дефіциту Сu і Zn в основному раціоні корів
за рахунок хелатних форм цих біометалів,
сприяла достовірному зниженню екскреції
Купруму з калом і сечею в І групі на
23,07 %; у ІІ – на 35,79 %, у ІІІ – на 28,87 %, в порівнянні з IV групою. Також було
відмічено аналогічне достовірне зниження
екскреції Цинку на 39,22 % у корів І групи;
на 50,12 % – у ІІ; 50,34 % – в ІІІ групі тварин, відносно контролю. Встановлено достовірне підвищення ступеня засвоєння
Купруму організмом корів з хелатних форм
– на 14,04 абс. % у І; 15,74 абс. % – в ІІ;
5,72 абс. % – у ІІІ дослідних групах, порівняно з IV. Засвоєння цинку у відсотках
від прийнятого також було достовірно вищим, в порівнянні з контролем на 9,38 абс.
% у І; 9,67 абс. % – у ІІ; 8,25 абс. % – в III
дослідних групах.
Таким чином, встановлено, що засвоєння сухостійними коровами мікроелементів Cu і Zn із їх гліцинатних форм
відбувається достовірно ефективніше, що
сприяє їх меншому виділенню з гноєм у
навколишнє середовище.
Institute of Animal National Academy
of Agrarian Sciences of Ukraine, Kharkov
Currently in animal shortfall
micronutrient feed increasingly used
biometal chelate, since they have more
advantages as compared to their inorganic
sources. Effective use of chelates can
significantly reduce environmental pollution
by increasing the bioavailability of trace
elements in the body of animals and reduce
their concentrations in manure.
The aim of the study was to study
the effect of chelated micronutrients copper,
zinc and sulfuric acid salts on the balance
of these biometals in dry cows. For this
experimental was conducted balance
experience in the farm «Gontarovka»
Institute of Animal NAAS (Kharkiv region).
By analogy was chosen 4 groups of dry cows
of Ukrainian Black-and-White dairy breed (4
in each head), the content of cows –
tethered. The basic diet of all groups was
similar and differed only in the form and
amount of Cu and Zn, together with further
fed concentrates twice a day. Cows in need
of these trace elements was satisfied,
respectively, at 100 %, 50 % and 25 % in I, II
and III experimental groups by compensating
for the deficit of copper and zinc in the diet
mainly additional introduction of these
chelates biometals, and in the control group
(IV) – 100 % due to their sulfates. Chelate
complexes of Cu and Zn were presented
glycinate soy protein.
Found that compensation of Cu and Zn
deficiency is mainly due to the diet of cows
chelate forms of these biometals contributed
to a significant decrease in copper excretion
in the feces and urine in the I group at 23,07
%; in II – by 35,79 % in the III – by 28,87 %,
compared with group IV. Also noted a similar
significant decrease in excretion of zinc 39,22
% in cows I group; to 50,12 % – in II; 50,34
% – in the III group of animals relative to the
control. Established a significant increase in
the degree of assimilation by the body of
copper chelate forms of cows – at 14,04 abs.
% in I; 15,74 abs. % – in II; 5,72 abs. % – III
in the experimental groups compared to IV.
Zinc absorption percentage of received was
also significantly higher compared with
controls at 9,38 abs. % in I; 9,67 abs. % – in
II; 8,25 abs. % – III in the experimental
groups.
Thus, it was found that the assimilation
of dry cow trace elements Cu and Zn from
their glycinate forms occurs significantly more
efficient, which contributes to their lower
allocation of manure in the environment.
