Рассмотрены исторические и теоретические аспекты представлений о кумуляции. Классическая теория (конец ХIХ-начало ХХ века) разделяет ксенобиотики накумулятивные и некумулятивные, касается преимущественно особенностей влияния повторных доз определенных веществ (способных к материальной или функциональной кумуляции), а заодно содержит указания на собственно кумулятивный эффект каждой дозы в первую включительно. Современная фармакокинетика (resp. токсикокинетики) отрицает существование такого эффекта, искусственно сужая проблему к накоплению вещества с большим периодом полусуществования при слишком частом поступлении повторных доз. В этом сообщении изложена существенно обновленная автором собственная позиция, согласно которой кумуляция относится к наиболее общим явлениям, наблюдаемым при любых формах химической агрессии, за исключением молниеносных летальных отравлений. На уровне первичной токсигенной реакции кумулятивное действие яда заключается в более или менее длительной блокаде биополимеров-рецепторов молекулами вещества, что приводит
к функциональной перегрузке интактных рецепторов в клетках органа6мишени, стимуляции нового синтеза биополимеров данного типа и преждевременного исчерпания возможностей такого синтеза вообще. На организменном уровне речь идет о трех принципиально оборотных феноменах — первичный кумулятивный, хроноконцентрационный и адаптационный эффекты, с которыми так или иначе связано необратимое ускорению старения, или, иначе, геронтогенний эффект. Согласно этому оценка кумулятивных свойств вещества должна быть комплексной — по совокупности критериев, которые будут рассматриваться в следующих разделах работы.
Розглянуто історичні і теоретичні аспекти уявлень про кумуляцію. Класична теорія (кінець ХІХ — початок ХХ століть) поділяє ксенобіотикі на кумулятивні і некумулятивні, стосується переважно особливостей впливу повторних доз певних речовин (здатних до матеріальної або функціональної кумуляції), а заразом містить вказівки на власне кумулятивний ефект кожної дози до першої включно. Сучасна фармакокінетика (resp. токсикокінетика) заперечує існування такого ефекту, штучно звужуючи проблему до накопичення речовини з великим періодом напівіснування при надто частому надходженні повторних доз. У цьому повідомленні викладено істотно оновлену автором власну позицію, згідно з якою кумуляція належить до найбільш спільних явищ, що спостерігаються за будь-яких форм хімічної агресії, окрім блискавичних летальних отруєнь. На рівні первинної токсигенної реакції кумулятивна дія отрути полягає у більш-менш тривалій блокаді біополімерів-рецепторів молекулами речовини, що призводить до функціонального перевантаження інтактних рецепторів у клітинах органамішені, стимуляції нового синтезу біополімерів даного типу і передчасного вичерпання можливостей такого синтезу взагалі. На організмовому рівні йдеться про три принципово оборотні феномени — первинний кумулятивний, хроноконцентраційний та адаптаційний ефекти, з якими так чи так пов’язане необоротне прискорення старіння, або, інакше, геронтогенний ефект. Відповідно до цього оцінка кумулятивних властивостей речовини має бути комплексною — за сукупністю критеріїв, що розглядатимуться у наступних розділах роботи.
The historical and theoretical aspects
of the notions of cumulation were examined.
The classical theory (late XIX 6 early XX
century) separates xenobiotics on the
cumulative and non6cumulative, it concerns
mainly features of the influence of repeated
doses of certain substances (capable of
physical or functional cumulation), and at
the same time provides guidance on the
proper cumulative effect of each dose of the
first inclusive. Modern pharmacokietics
(resp. toxicokinetics) denies the existence
of such an effect, artificially narrowing the
problem of the accumulation of material with
a high half6life period when too often
receives repeated doses.
In this report, the author sets out his
own significantly upgraded position,
according to which cumulation refers to the
most common side effect of all forms of
chemical attack, with the exception of
lightning6lethal poisoning. At the primary
reaction toxigenic cumulative poison is more
or less prolonged blockade of biopolymer
receptors by molecules of the material that
results in overload intact functional
receptors in cells of the target organ,
stimulating synthesis of new types of
biopolymers and premature exhaustion of
the synthesis of all possibilities. At the
organismal level, we are talking about the
three principal current phenomena 6 the
cumulative primary, chronoconcentrational
and adaptation effects, which is somehow
related to irreversible acceleration of aging,
or otherwise gerontogenes effect.
According to the assessment of cumulative
properties of the substance must be
comprehensive 6 on the set of criteria that
will be considered in the following sections
of the paper.
