В работе представлена методика расчета параметров волны давления, гене-
рируемой электрическим разрядом в жидкости, в горной породе на заданном расстоянии от
источника возмущения. С ее помощью, используя экспериментально полученный профилволны давления, было выполнено численное исследование ее распространения в призабойной зоне скважины при электроразрядном способе декольматации. Результаты исследования
показали, что при электроразрядном способе декольматации воздействию подвергается не
только стенка скважины и перфорационные отверстия, но и ближайшая к стволу скважины
часть призабойной зоны. Полученные результаты, несмотря на факт полного затухания волны давления в ближних районах призабойной зоны, позволяют сделать вывод о целесообразности применения электроразрядного воздействия для обработки нефтедобывающих скважин с целью повышения их дебита.
У роботі представлена методика розрахунку параметрів хвилі тиску, що генерується електричним розрядом в рідині, в гірській породі на заданій відстані від джерела
збудження. З її допомогою, використовуючи експериментально отриманий профіль хвилі тиску, було виконано чисельне дослідження її поширення в привибійній зоні свердловини при
електророзрядному способі декольматаціі. Результати дослідження показали, що при електророзрядному способі декольматаціі впливу піддається не тільки стінка свердловини і перфораційні отвори, а й найближча до стовбура свердловини частина привибійної зони. Одержані результати, незважаючи на факт повного загасання хвилі тиску в ближніх районах привибійної зони, дозволяє зробити висновок про доцільність застосування електророзрядного
впливу для обробки нафтовидобувних свердловин з метою підвищення їх дебіту.
The work presents methods for calculation of parameters of the pressure wave generated
by electrical discharge in the fluid in the rock at a given distance from the source of disturbance.
With the help of these methods and experimentally obtained pressure wave profile, numerical
study of the wave distribution in the face area of the well treated by the electric-discharge method
of decolmatation was carried out. The results of the study showed that during the electricdischarge
decolmatation not only the wall of the well and the perforations were affected, but also
the bottom zone portion which was nearest to the well bore. Despite of the fact of complete attenuation
of the pressure wave in areas nearest to the face area, the obtained results allow making a conclusion
about expediency of the electric-discharge effect application for treating the oil wells in order
to increase their flow rate.
