Характерною особливістю лейкемічних клітин при В-клітинному хронічному
лімфолейкозі (В-ХЛЛ) є здатність уникати апоптозу (Ап) внаслідок
певних дефектів систем його реалізації. Важливим є пошук речовин,
які можуть подолати пригнічення системи Ап при злоякісних лімфопроліферативних
захворюваннях або модифікувати чутливість до індукції Ап
різними чинниками. Метою дослідження було проаналізувати показники
цитотоксичності та індукції Ап первинних культур злоякісних лімфоїдних
клітин хворих на В-ХЛЛ при дії як стандартних хіміотерапевтичних
засобів, так і флавоноїду кверцетину. Об’єкт і методи: у первинних культурах
мононуклеарів периферичної крові хворих на В-ХЛЛ, інкубованих
з кверцетином, флударабіну фосфатом або етопозидом, визначали відсоток
загибелі клітин та рівень Ап методом проточної цитометрії та обчислювали
значення індексу цитотоксичності (ІЦ) та апоптотичного індексу
(АІ). Результати: продемонстровано значну гетерогенність відповіді
культур В-ХЛЛ за ІЦ та АІ при дії флударабіну фосфату та етопозиду.
Хоча в деяких випадках реєстрували значний ефект потенціювання цитотоксичності
кверцетином при застосуванні як етопозиду, так і флударабіну
фосфату, не виявлено статистично вірогідного ефекту по всьому масиву
даних хворих на В-ХЛЛ, які були включені до дослідження. Висновки:
злоякісні лімфоїдні клітини хворих на В-ХЛЛ характеризуються значною
гетерогенністю ІЦ та АІ під впливом досліджених хіміопрепаратів, а також
у їхній комбінації із флавоноїдом кверцетином. Можна припустити,
що індукція Ап та модифікація цих ефектів хіміопрепаратами в культурі
має радше індивідуальний, аніж систематичний характер. Загибель злоякісних
клітин при В-ХЛЛ не завжди базується на механізмах Ап, що свідчить
про дефектність систем реалізації Ап у цих клітинах
Avoiding of apoptosis (Ap) due to the defects
in its effector systems is a characteristic feature
of leukemic cells in B-cell chronic lymphocytic leukemia
(B-CLL). The search for the substances capable
of overcoming the inhibition of Ap or modifying
the susceptibility to Ap induction in the malignant
lymphoproliferative diseases is a topical issue.
The aim of the study was to analyze cell death and
Ap induction in primary cultures of B-CLL cells treated
with cytotoxic chemotherapeutic agents of various
classes. The possible modifying effects of quercetin on
cell death and Ap induction were also studied. Materials
and methods: the primary cultures of peripheral
blood mononuclear cells isolated from B-CLL patients
were treated with fludarabine phosphate or etoposide.
The same cultures were also pretreated with quercetin.
Cell death was assessed and Ap was measured by
flow cytometry. The index of cytotoxicity and apoptotic
index were calculated. Results: the significant
heterogeneity in susceptibility of B-CLL cultures to
the anticancer drugs used in the study has been demonstrated.
In several cases quercetin potentiated
considerably the cytotoxicity of fludarabine phosphate
or etoposide. Nevertheless, this effect was not
statistically significant when the cumulative data in
the total group of B-CLL patients under study were
analyzed. Conclusion: the considerable patient-to-patient
heterogeneity in the rate of Ap induced ex vivo in
CLL cells by anticancer drugs has been demonstrated.
The findings also confirmed the considerable nonapoptotic
component in the death fraction of B-CLL
cells exposed to chemotherapeutic drugs that is in line
with the known data on the defectiveness in apoptotic
response of these cells.
