Проведен обзор результатов исследований по проблеме содержания микроэлементов в ткани простаты в норме, при аденоме и карциноме простаты. Показано, что проблема гомеостаза микроэлементов в ткани предстательной железы актуальна, имеет большое теоретическое и прикладное значение, но изучена недостаточно, а существующие данные во многом противоречивы. Это касается даже таких важнейших микроэлементов, как цинк и селен. Биохимические механизмы транспорта, поглощения и участия токсичных тяжелых металлов в патогенезе доброкачественной гиперплазии предстательной железы и карциноме простаты практически не изучались. Недостаточно данных относительно корреляций между содержанием металлов в простате и других биосредах, например, крови и волосах, которые более удобны для проведения массовых анализов.
Проведено огляд результатів досліджень з проблеми вмісту мікроелементів у тканині простати в нормі, при аденомі і карциномі простати. Показано, що проблема гомеостазу мікроелементів у тканині передміхурової залози актуальна, має велике теоретичне і прикладне значення, але вивчена недостатньо, а існуючі дані суперечливі. Це стосується навіть таких найважливіших мікроелементів, як цинк і селен. Біохімічні механізми транспорту, поглинання та участі токсичних важких металів у патогенезі доброякісної гіперплазії передміхурової залози і карциноми простати практично не вивчалися. Недостатньо даних щодо кореляцій між вмістом металів в простаті та інших біосередовищах, наприклад, крові та волоссі, які більш зручні для проведення масових аналізів.
The article is a review of research on the issue of the trace elements content in the prostate tissue in norm, at adenoma and carcinoma. It is shown that the problem of trace elements homeostasis in the prostate tissue is relevant, it has great theoretical and practical importance, but poorly understood and existing data in many ways contradictory. This is true even of the most important trace elements such as zinc and selenium. Biochemical mechanisms of transport, absorption and participation of toxic heavy metals in the pathogenesis of benign prostatic hyperplasia and prostatic carcinoma is almost not studied. Not enough data regarding the correlation between metal content in the prostate and other biological media such as blood and hair, which are more convenient for mass analysis.