Research aim: to study correlation between the renal functional reserve and glomerular filtration rate in patients with a diabetes mellitus 2 types. Patients and methods. 40 patients, 14 men (35 %) and the 26th women (65 %) took part in research, aged from 39-76 years whom were estimated the level of НВА₁с, renal excretion of albumin and albumin-to-creatinine ratio, fixed abnormal changes in a urinary sediment and serum concentration of creatinine, glomerular filtration rate using the formula of GFR – EPI, and glomerular filtration rate after water-salt load of 0.5 % NaCl determined by clearance of creatinine followed by using them to determine a renal functional reserve. Discussion results. Depending on the level of GFR, which ranged from 32 to 97 ml/ min, all patients were divided into 3 groups — 3 patients (7.5 %) with GFR > 90 ml/min, 22 patients (55 %) with GFR 60 89 ml/min and 15 patients (37.5 %) with GFR 30-59 ml/ min. In all 15 patients (37.5 %) the declines in glomerular filtration rate from 30 to 59 ml/ min were combined with the value of renal functional reserve varied from 16 to 500 %, averaged to 325 + 17 %, concurrently, the hypercreatinemia ranged from 98 to 137 mmol/l in 12 patients (80 %) and albuminuria varied from 0.03 to 0.08 g/l and from 3.6 to 43.8 mg/mmol creatinine in 6 patients (40 %). At the same time, in 2 patients with estimated GFR > 90 ml/min, the total normal glomerular filtration rate was maintained by the nephrons hyperfiltration near its maximum functional operating limit in spite of the complete absence of kidney damage and good glycemic control. So during the water-salt load, these hidden abnormalities were manifested as a high urinary albumin excretion reached 26.7 mg/mmol creatinine and negative value of renal functional reserve varied from -6 to -8 %. Conclusion. Direct correlation between glomerular filtration rate and functioning parenchyma mass was not found.
Мета дослідження: вивчити взаємозв’язок функціонального ниркового резерву і швидкості клубочкової фільтрації у хворих з цукровим діабетом 2 типу Пацієнти та методи. У дослідженні приймали участь 40 хворих, 14 чоловіків (35 %) і 26 жінки (65 %), віком від 39 — 76 років, яким оцінювали рівень НВа₁с, сечову екскрецію альбуміну, стійкі зміни в осаді сечі і сироваткової концентрації креатиніну, швидкість клубочкової фільтрації, яка обчислюється за формулою GFR — EPI, а також швидкість клубочкової фільтрації після водно сольового навантаження з 0,5 % NaCl, яка визначалася кліренсом креатиніну, з подаль-
шим дослідженням функціонального ниркового резерву. Результати та їх обговорення. Залежно від рівня СКФ, який знаходився в межах від 32 до 97 мл/хв, всі пацієнти були розділені на 3 групи — 3 пацієнта (7,5 %) зі СКФ > 90 мл/хв, 22 пацієнта (55 %) зі СКФ 6089 мл/хв і 15 пацієнтів (37,5 %) зі СКФ 30-59 мл/хв. У всіх 15 пацієнтів (37,5 %) зі зниженою СКФ від 30 до 59 мл/хв значення функціонального ниркового резерву перебували в проміжку від 16 до 500 %, в середньому 325 + 17 %, при цьому була зареєстрована у 12 пацієнтів (80 %) гіперкреатинемія зі значеннями від 98 до 137 ммоль/л, у 6 осіб (40 %) — альбумінурія від 0,03 до 0,08 г/л і від 3,6 до 43,8 мг/ммоль креатиніну. В той же час, у 2 пацієнтів зі СКФ > 90 мл/хв, незважаючи на, перший погляд, відсутність пошкоджень нирок і добрий контроль глікемії, нормальна СКФ підтримувалася сумарною гіперфільтрацією нефронів, працюючих на своїй функціональній межі. І під час проведення проби, при додатковому водно-сольовому навантаженні, ці незворотні порушення проявилися у вигляді високої сечовий екскреції альбуміну до 26,7 мг/ммоль і негативному ФПР від -6 до -8 %. Висновок. Прямого взаємозв’язку між швидкістю клубочкової фільтрації і масою функціонуючої паренхіми не знайдено.
Цель исследования: изучить взаимосвязь функционального почечного резерва и скорости клубочковой фильтрации у больных с сахарным диабетом 2 типа Пациенты и методы. В исследовании принимали участие 40 больных, 14 мужчин (35 %) и 26 женщины (65 %), в возрасте от 39 — 76 лет, которым оценивали уровень НВА₁с, мочевую экскрецию альбумина, стойкие изменения в осадке мочи и сывороточной концентрации креатинина, скорость клубочковой фильтрации, вычисляемую по формуле GFR – EPI, а также скорость клубочковой фильтрации после водносолевой нагрузки c 0,5 % NaCl, определяемую по клиренсу креатинина, с последующим исследованием функционального почечного резерва. Результаты и их обсуждение. В зависимости от уровня СКФ, который находился в пределах от 32 до 97 мл/мин, все пациенты были разделены на 3 группы — 3 пациента (7.5 %) со СКФ > 90 мл/мин, 22 пациента (55 %) со СКФ 6089 мл/мин и 15 пациентов (37,5 %) со СКФ 30-59 мл/мин. У всех 15 пациентов (37,5 %) со сниженной СКФ от 30 до 59 мл/мин значения функционального почечного резерва находились в промежутке от 16 до 500 %, в среднем 325 + 17 %, при этом была зарегистрирована у 12 пациентов (80 %) гиперкреатинемия со значениями от 98 до 137 ммоль/л, у 6 человек (40 %) — альбуминурия от 0.03 до 0,08 г/л и от 3,6 до 43,8 мг/ммоль креатинина. В то же время, у 2 пациентов со СКФ > 90 мл/ мин, несмотря на, первый взгляд, отсутствие повреждений почек и хороший контроль гликемии, нормальная СКФ поддерживалась суммарной гиперфильтрацией оставшихся нефронов, работающих на своём функциональном пределе. И во время проведения пробы, при дополнительной водно-солевой нагрузке, эти необратимые нарушения проявились в виде высокой мочевой экскреции альбумина до 26,7 мг/ммоль и отрицательном ФПР от -6 до -8 %. Вывод. Прямой взаимосвязи между скоростью клубочковой фильтрации и массой функционирующей паренхимы не найдено.
