У статті теоретично і практично розглянута пропозиція психометафізичного методу дослідження
художньої літератури. Цей спосіб пізнання пропонується розробляти на основі постмодерної психокритики,
при якій використовується феномен божевілля в аналітичному інструментарії як “гіпербола тлумачення”.
Поєднання психокритики і метафізичного підходу дає змогу розробити жанр психометафізичного портрета,
в якому з допомогою глибинної психології творчості пояснюється художня метафізика.
The article gives theoretical and practical outline of an attempt at psychometaphysical method of literary fi ction
research. The author suggests developing this way of perception on the ground of postmodern psychocriticism,
which employs the phenomenon of mental illness as a “hyperbole of interpretation” in analytical apparatus. The
combination of psychocriticism and metaphysical approach provides opportunities for developing the genre
of psychometaphysical portrait, which accounts for artistic metaphysics by means of abyssal psychology of
creativity.
В статье предлагается теория и практика
психометафизического метода исследования
художественной литературы. Психометафизика
разрабатывается на основе психокритики в ее
модерных и постмодерных формах. Сделан акцент
на постмодерной психокритике, которая использует
феномен безумия в аналитическом инструментарии как “гиперболу интерпретации”. Синтез психокритики и метафизического подхода лежит в основе разработки психометафизического литературного портрета, где глубинная психология творчества объясняет художественную метафизику.
