Феноменальна та рутинна історія у прозі Миколи Хвильового: зони конфліктів і небезпек

Abstract

У статті висвітлено один із тематичних спектрів прозової спадщини Миколи Хвильового – конфлікт між феноменальною та рутинною дійсністю. Кожне з явищ має для автора свою природу: феноменальне в історії народжується як наслідок пориву людства до ідеального, рутинне завжди поглинає, нейтралізує феноменальні здобутки. Їх протистояння підтримує історичну динаміку, яка має у творчості письменника прогнозовано коловоротний характер – постійну взаємозаміну двох типів епох.

The author of the article argues that the thematic range of the prose by Mykola Khvylovy is constituted by a confl ict between phenomenal and habitual realities. Each of the two reality modes has its own nature: the phenomenal in history is seen to be a result of longing for the ideal spread over the whole humankind, whereas the habitual always assimilates and neutralises phenomenal achievements. This opposition keeps up the dynamics of history, which, in the writer’s heritage, appears to be a sort of foreseeable circulation, and therefore presupposes a constant alternation of the two types of epochs.

В статье освещено один из тематических спектров прозы Мыколы Хвылевого – конфликт между феноменальной и рутинной действительностью. Каждое из явлений имеет для автора свою природу: феноменальное в истории рождается как результат порыва человечества к идеальному, рутинное всегда поглощает, нейтрализует феноменальные достижения. Их противостояние поддерживает историческую динамику, которая имеет в творчестве писателя прогнозировано круговоротный характер – постоянную взаимозамену двух типов эпох.