“Європа і ми”: колізії та особливості українського окциденталізму 1920-х років

Abstract

У статті розглядається європеїзм як складова частина дискурсу національного самоусвідомлення, одна з основних ідентифікаційних та методологічних проблем українського модернізму 1920-х років. Зокрема, авторка з’ясовує специфіку окциденталізму цього періоду, його основні вектори, пов’язані з тодішнім культурологічним простором, соціумом, політикою, ідеологією, свідомістю, що пролягають на перетині загальнолюдського і національного. Завдяки цьому увиразнюється національна специфіка модернізму в історичному та літературному контекстах.

The article examines Europeanism as a part of national self&determination discourse and therefore as one of the principal identificational and methodological issues of the Ukrainian modernism of the 1920s. The author of the article outlines the specific character of Occidentalism peculiar to this period as well as its main tenors, which lie at the intersection of universal and national values, and thus relate to the cultural, social, political and ideological contexts, not to mention the collective consciousness of that time. Such an approach allows to point out the national nature of the modernism in its historical and literary contexts.

В статье рассматривается европеизм как составная часть дискурса национального самосознания, одна из основных идентификационных и методологических проблем украинского модернизма 1920-х годов. В частности, автор выясняет специфику окцидентализма этого периода, его основные направления, связанные с тогдашней культурой, социумом, политикой, идеологией, сознанием, которые находятся на пересечении всеобщего и национального. Благодаря этому национальная особенность модернизма в историческом и литературном контекстах становится более выразительной.