Авторка досліджує біблійні мотиви, до яких звертається Микола Куліш, та визначає особливості функціонування біблійного тексту в його творах. У драматургії М. Куліша основні мотиви пророка та пророцтва, дороги, воскресіння, жертвоприношення, пошуку Землі Обітованої або Нового Єрусалима, а також апокаліпсису. Особливості введення біблійного тексту – розщеплення міфу, зміщення сакрального і профанного. Біблійний текст стає не лише універсальним кодом для глядача й читача, а й
способом розвінчування тих засобів, що використовувала радянська влада для творення власного канону та ієрархії.
The author of this essay investigates the biblical motifs used by Mykola Kulish and determines the modes of the biblical text’s
representation in the works of this playwright. The main motifs in Mykola Kulish’s plays are the motif of prophet and prophecy, the motifs
of the road, the Resurrection, sacrifice, the search for the Promised Land or New Jerusalem, and the apocalyptical motifs. The biblical
text is usually introduced by means of splitting the biblical myth and inverting the hierarchy of sacral and profane elements. Thus the
biblical text becomes not only a universal code for readers and spectators, but also a way to unmask the methods used by the Soviet
authorities to create their own canon and hierarchy.
Автор исследует библейские мотивы, к каким обращается
Николай Кулиш, и определяет особенности представления
библейского текста в произведениях этого драматурга.
Главными в драматургии Н.Кулиша являются мотивы пророка
и пророчества, дороги, воскрешения, жертвоприношения,
поиска Земли Обетованной или Нового Иерусалима, а также
апокалипсиса. Особенности введения библейского текста –
расщепление мифа, смещение сакрального и профанного.
Библейский текст становится не только универсальным кодом
для читателя и зрителя, но и способом развенчания тех
методов, которые использовала советская власть для создания собственного канона и иерархии.
