У статті подано спробу поринути в поетичний світ ліричного “Я” Ірини Жиленко з метою визначення
правил і формул каталогізації несвідомих стихій поета у формах метафоричної поезії та специфічної
мови, яку витворює поет. Досліджено внутрішні механізми конструювання поетичної образності шляхом
використання методу внутрішньої структурно-семантичної реконструкції поетичного тексту з метою
визначення бінарних опозицій, властивих стилю І.Жиленко, естетичних параметрів її поетичної сфери,
конвенцій жіночого письма (відповідно до теорії Е.Шовалтер та Ю.Крістевої про інакшість такого письма).
This article’s aim was to analyse the poetic world and the lyrical self in Iryna Zhylenko’s poetry in order to
find out the rules that regulate the transfigurations of the unconscious in her poems. The inner structure of
her poetic metaphors was explored by way of structural-semantic reconstruction of the poetic text. It
allowed to define the binary oppositions typical of I.Zhylenko’s texts, the aesthetic parameters of her poetic
semiosphere and the conventions of women’s writing (in accordance with the “otherness” theories of
E.Showalter and Ju.Kristeva).
В статье представлена попытка постижения поэтического мира лирического “Я” Ирины Жиленко с
целью определения правил и формул каталогизации бессознательных стихий поэта в формах метафорической
поэзии и специфического языка, который создаёт поэт. Исследовано механизмы конструирования поэтической
образности путем использования метода внутренней структурно-семантической реконструкции поэтического
текста с целью определения бинарных оппозиций, присущих стилю И.Жиленко, эстетических параметров
ее поэтической семиосферы, конвенций женского письма (в соответствии с теориями Э.Шовалтер и
Ю.Кристевой про инаковость такого письма).
