Розглянуто доробок М.Грушевського у сфері історичного джерелознавства.
Наголошено, що академік, не дивлячись на відсутність узагальнюючих праць
такого спрямування, залишив значну теоретико-методологічну спадщину у цій
царині. Окреслене ставлення М.Грушевського до різних типів і видів джерел,
дослідницький інструментарій, застосування зовнішньої та внутрішньої критики
джерел. Зроблено висновок, що розвиток усіх наук гуманітарного циклу,
до яких долучився М.Грушевський, ґрунтувався насамперед на всебічному дослідженні
джерел і пам’яток, що дійшли з минулого.
Considered M.Hrushevs’kyi achievements in the field of historical sources studies.
Emphasized that the academic, despite the lack of generalizing works this direction, leaving
considerable theoretical and methodological heritage in this area. M.Hrushevs’kyi
the outlined relation to different types and kinds of sources, research scientist toolkit,
the use of external and internal criticism of sources. It is concluded that the scientific
development of humanity sciences, to which had joined M.Hrushevs’kyi, based primarily
on extensive research sources and monuments that have survived from the past.