З урахуванням надбань новітньої історіографії та на основі залучення маловідомих джерел або їх нового прочитання з’ясовується формування історіографічних
зацікавлень М.Грушевського, його роль у запровадженні та інституціоналізації
терміна «українська історіографія». Показано еволюцію змістового наповнення
концепту «історіографія» у творчості історика, здійснено типологію проблематики історіографічних студій, виявлено низку їх особливостей. Висвітлено
лідерську роль ученого у львівській та київській наукових школах, його внесок в
опрацювання історичних, філософських, методологічних і методичних засад історіографічного пізнання. Розглянуто найбільш уживані М.Грушевським жанри історіографічних студій, включаючи критично-бібліографічні огляди та рецензії. Аналізується наукова лабораторія історика, її європейський контекст.
Звернуто увагу на недостатньо досліджені аспекти проблеми, висловлено пропозиції щодо її подальшого опрацювання.
Considering the achievements of modern historiography and based on the involvement
of a little-known sources or new reading it appears the forming of historiographical interests
of Hrushevs’kyi, its role in the implementation and institutionalization of the
term “Ukrainian historiography”. They pointed out an evolution of content of the “historiography”
concept in the work of the historian, made a typology of issues of the historiographical
studies and revealed a number of features. They highlight leadership role
of the scientist in L’viv and Kyiv scientific school, his contribution to the study of historical,
philosophical, methodological and methodical bases of historiographical knowledge.
It’s considered the historiographical studies genres which were the most used by
Hrushevs’kyi, including critical and bibliographic reviews and reviews. The author
analyzes Scientific laboratory of historian, its European context. Paid attention to the
insufficiently investigated aspects, made suggestions for further processing.
