Середньоширотні червоні (SAR) дуги на станції Академік Вернадський можуть спостерігатися низько над горизонтом в напрямі на південний полюс при помірній геомагнітній активності та поблизу зеніту під час магнітних бур. При екстремальних магнітних збуреннях в районі станції можуть з’являтися середньоширотні полярні сяйва. Для типових висот SAR-дуг і сяйв над поверхнею Землі розглянуто співвідношення між їх можливою кутовою висотою над горизонтом, просторовою відстанню та інтервалом геомагнітних оболонок, які охоплюються при оптичних спостереженнях цих об’єктів на станції. Розрахунки показують, що візирна лінія практично перпендикулярна до геомагнітних силових лініях в області світіння на великому інтервалі відстаней. Це дає переваги в дослідженні висотного розподілу інтенсивності авроральних емісій.
Среднеширотные красные (SAR) дуги на станции Академик Вернадский могут наблюдаться низко над горизонтом в направлении на южный полюс при умеренной геомагнитной активности и вблизи зенита во время магнитных бурь. При экстремальных магнитных возмущениях в районе станции могут появляться среднеширотные полярные сияния. Для типичных высот SAR-дуг и сияний над поверхностью Земли рассмотрено соотношение между их возможной угловой высотой над горизонтом, пространственным удалением и интервалом геомагнитных оболочек, которые охватываются при оптических наблюдениях этих объектов на станции. Расчеты показывают, что визирная линия практически перпендикулярна геомагнитным силовым линиям в области свечения на большом интервале расстояний. Это дает преимущества при исследовании высотного распределения интенсивности авроральных эмиссий.
From the station Akademik Vernadsky the mid-latitude red arcs (SAR-arcs) can be observed low above the horizon toward the South Pole in the conditions of moderate geomagnetic activity and up to zenith during the magnetic storms. The mid-latitude aurora can appear in the region of the station during extreme magnetic disturbances. For the typical heights of SAR-arcs and aurora above Earth’ surface the interrelation between their possible angular heights above horizon and spatial distances and geomagnetic shells, which is covered by the optical observations of these objects from the stations is considered. Calculations show, that a line of sight is practically perpendicular to the geomagnetic field lines in the glow region in a wide interval of the distances. It gives an advantage in a study of the auroral emission height distribution.
