Духовно-музичний побут Глинської пустині ХІХ – початку ХХ ст.: богослужебний спів у сакральному просторі обителі

Abstract

У статті аналізується система богослужебного співу Глинської пустині ХІХ – початку ХХ ст. у її взаємозв'язку з чернечим побутом обителі, її духовно-пастирськими традиціями та історією формування її сакрального простору. Богослужебно-музичний побут обителі вивчається як звукова ікона, континуум життя і молитви насельників монастиря, що є втіленням світогляду епохи та картини світу тих, хто ідентифікує себе із простором обителі.

В статье анализируется система богослужебного пения Глинской пустыни ХІХ – нач. ХХ в. в её взаимосвязи с монашеским бытом обители, её духовно-пастырскими традициями, а также историей формирования её сакрального пространства. Богослужебно-музыкальный быт монастыря изучается как звуковая икона, континуум жизни и молитвы насельников монастиря, что является воплощением мировоззрения эпохи и картины мира тех, кто соотносил себя с пространством обители.

The article analyzes the system of liturgical singing of Hlynska pustyn in XIX - early. XXth century in its interrelation with the monastic life of the monastery, its spiritual and pastoral traditions and history of the formation of its sacred space. Liturgical and musical life of the monastery is studied as a sound icon, some continuum of life and prayer of its monks, which embodies the philosophy of the era and world view of those who identify themselves with the space of the monastery.