Доведено визначальну роль флюїдно-лікваційної диференціації у формуванні самородномідного зруденіння в базальтах нижньовендських трапових комплексів Західної Волині. Оскільки встановлено, що кристалізація плагіоклазу відбувалася при 1200–1135 °С, і в лейстах
плагіоклазу виявлено вкрапленість самородної міді, то можна стверджувати, що мідь на момент становлення базальтової товщі існувала в розплаві у вигляді
дрібних крапель рудної речовини. Вони в процесі ліквації відділилися від силікатного розплаву за тих самих температурних умов з подальшим перерозподілом і перенесенням у середовищі
глибинного високотемпературного флюїду та відкладанням на геохімічних бар'єрах. Це стало підставою для обґрунтування флюїдно-лікваційної гіпотези походження самородномідної мінералізації.
Доказана опеределяющая роль флюидно-ликвационной дифференциации в формировании самородномедного оруденения в базальтах нижневендских трапповых комплексов Западной Волыни.
Поскольку установлено, что кристаллизация плагиоклаза осуществлялась при 1200–1135 °С, и
в лейстах плагиоклаза выявлена вкрапленность самородной меди, то можно утверждать, что
медь на момент становления базальтовой толщи присутствовала в расплаве в виде мелких
капель рудного вещества. Они в процессе ликвации отделились от силикатного расплава в таких
же температурных условиях с последующим перераспределением и переносом в среде глубинного высокотемпературного флюида и отложением на геохимических барьерах. Это составило предпосылки для обоснования флюидно-ликвационной гипотезы происхождения самородномедной минерализации.
The determinative role of the fluid-liquation differentiation in the formation of the native copper
mineralization in basalts of the Lower Wendian trappean complexes of the Western Volyn area is
proved. Since it was determined that the crystallization of plagioclase occurred at a temperature
ranging from 1200 to 1135 °C, and the impregnation of native copper in the plagioclase laths was
revealed, one can affirm that, at the moment of the formation of basalt series, copper existed in
a melt in the form of fine drops of the ore material. They came off the silicate melt in the course
of liquation in the same temperature interval with the further redistribution and the transfer into
the medium of a depth high-temperature fluid and the deposition on geochemical barriers. This
has composed prerequisites for the substantiation of the fluid-liquation hypothesis of the origin
of the native copper mineralization.