Про часонезворотність універсальних кінематик

Abstract

Спираючись на розвинутий в останні роки математичний апарат теорії кінематичних мінливих множин, доведено, що гіпотеза про існування матеріальних об'єктів та інерційних систем відліку, що рухаються з надсвітловими швидкостями, взагалі кажучи, не приводить до порушення принципу причинності, тобто до можливості повернення у власне минуле. Даний результат отримано як наслідок з абстрактної теореми про неповернення, яка дає достатню ознаку часової незворотності для універсальних кінематичних множин.

Опираясь на развитый в последние годы математический аппарат теории кинематических изменчивых множеств, доказано, что гипотеза о существовании материальных объектов и инерциальных систем отсчета, движущихся со сверхсветовыми скоростями, вообще говоря, не приводит к нарушению принципа причинности, т. е. к возможности возвращения в собственное прошлое. Данный результат получен как следствие из абстрактной теоремы о невозвращении, которая дает достаточный признак временной необратимости для универсальных кинематических множеств.

Using the recently developed mathematical apparatus of the theory of kinematic changeable sets, it is proved that the hypothesis of the existence of material objects and inertial reference systems moving with superluminal velocities does not lead to the violation of the principle of causality, that is, to a possibility of the returning to the own past in general. This result is obtained as the corollary of the abstract theorem on irreversibility, which gives the sufficient condition of time irreversibility for universal kinematic sets.