Проаналізовано роль і значення портових міст Північного Причорномор’я та Приазов’я у реалізації хлібних продуктів з українських губерній
Російської імперії (1861–1914 рр.). Розкрито комплекс проблем, які гальмували цей процес: відсутність досконалої інфраструктури, неефективна
логістична політика уряду, неналежне кредитування сільськогосподарських
виробників, високі фрахти на іноземні судна та ін. Доведено, що протягом
досліджуваного періоду портові міста майже винятково обслуговували
саме українські губернії. Підкреслено, що це демонструвало наявність
замкнутого виробничо-торгового циклу та, відповідно, відсутність інфраструктурної і продовольчої залежності від інших регіонів Російської імперії.
Проанализировано роль и значение портовых городов Северного Причерноморья и
Приазовья в реализации хлебных продуктов с украинских губерний Российской империи
(1861–1914 гг.). Раскрыто комплекс проблем, которые тормозили этот процесс: отсутствие совершенной инфраструктуры, неэффективная логистическая политика
правительства, ненадлежащее кредитования сельскохозяйственных производителей,
высокие фрахты на иностранные суда и др. Доказано, что в течение исследуемого
периода портовые города почти исключительно обслуживали именно украинские губернии. Подчеркнуто, что это демонстрировало наличие замкнутого производственно-торгового цикла и, соответственно, отсутствие инфраструктурной и продовольственной зависимости от других регионов Российской империи.
The role and importance of the port cities of the Northern Black Sea and the Azov Sea in
the selling of grain products from Ukrainian provinces of the Russian Empire (1861–1914)
were to analyzed. Reveals the complex problems that hindered the process: the lack of perfect
infrastructure, logistics, ineffective government policies, improper crediting of agricultural
producers, high freight to foreign vessels and others. It’s proven that in this period the port
cities is almost catered to exclusively the Ukrainian province.