Стаття присвячена проблемі біженства в 1812 р. Зазначено, що, на відміну
від Першої та Другої світових воєн, процеси насильницького переміщення
величезних мас людей під час вторгнення Наполеона до Росії ще й досі не
вивчені. Висвітлені причини міграції населення на схід країни з великоруських
губерній та Москви влітку–восени 1812 р., ставлення місцевих жителів до
прибулих, їх матеріально-побутове становище на новому місці проживання
тощо. Особливу увагу приділено підрахунку загальної кількості тодішніх
біженців та їх поверненню додому після остаточного розгрому супротивника.
Статья посвящена проблеме беженства в 1812 г. Отмечено, что, в
отличие от Первой и Второй мировых войн, процессы насильственного
перемещения огромных масс людей во время вторжения Наполеона в Россию до
сих пор не изучены. Освещены причины миграции населения на восток страны
из великорусских губерний и Москвы летом–осенью 1812 г., отношение
местного населения к приезжим, их материально-бытовое положение на новом
месте жительства и т.д. Особое внимание уделено подсчету общего количества тогдашних беженцев и их возвращению домой после окончательного разгрома противника.
The article deals with Refugee in 1812. It is noted that, unlike the First and
Second World Wars, the violent process of moving large numbers of people during
Napoleon’s invasion to Russia are still not understood. Examined the reasons of
population migration to the east of the country from the Great provinces and Moscow
in the summer and autumn of 1812, the attitude of locals to newcomers, their material
living position at the new place of residence and so on. Particular attention is paid to
counting the total number of refugees and then they return home after the final defeat
of the enemy.