У статті досліджується еволюція біглопопівщини у ХVІІІ — на початку
ХХ ст. Доведено, що в процесі розвитку ця конфесія отримала умовний поділ на
толки. Після заснування Білокриницької ієрархії кількість біглого священства в
Росії різко скорочується, що стало основним фактором переходу старообрядців у Білокриницьку ієрархію.
В статье исследуется эволюция беглопоповщины в ХVІІІ — начале ХХ вв.
Доказано, что в процессе развития эта конфессия получила условное деление на
толки. После учреждения Белокриницкой иерархии количество беглого духовенства в России резко сокращается, что и становится основным фактором
перехода старообрядцев в Белокриницкую иерархию.
The article explores the evolution of the Beglopopovtsy denomination from the
17th century to at the beginning of the 20th century. It proves that during the process
of development this denomination has been divided into religious groupings for the
purposes of convenience. After the establishment of the Belaya Krinitsa hierarchy, the
quantity of fugitive clergy in Russia decreased sharply, which became the most
important factor for the transition of Old Believers into Belaya Krinitsa hierarchy.