Образна парадигма «уста» в мові української поезії кінця XX - початку XXI ст.

Abstract

Проаналізовано функціонування образів лексико-семантичної парадигми «уста» в мові української поезії кінця ХХ – початку ХХІ ст. Окреслено основні напрямки зовнішнього (за ознаками «колір», «температура», «фізичний стан», «форма», «смак») та психоемоційного (через вербалізацію мотивів мова / мовчання, кохання) портретування людини. Доведено, що образні структури аналізованої парадигми стилістично диференціюються за ознаками «поетичне», «книжне» і «нейтральне» / «знижене», «розмовне», причому позитивна оцінність складників менш показова порівняно з виявом негативної оцінності.

In the article the review of fi gures of «lips» lexical and semantic paradigm functioning in the Ukrainian poetic language (the end XX-th / beginning XXI th centuries) is outlined. The general trends of external («colour», «temperature», «state of health», «form», «taste» characteristics) and psychoemotional (speech/ silence, as well as love motives verbalization) portrait of a manare defi ned. The author proves that the fi gurative structures of the analysed paradigm are stylistically differentiated on the «poetic», «bookish» and «neutral» / «lowered», «colloquial» criterions and the positive valuation of the components is less signifi cant in comparison with the negative valuation manifestation.