О кривой дисперсии энергетических возбуждений в жидком ⁴Не

Abstract

Изучена дисперсия возбуждений в квантовой жидкости, сверхтекучем ⁴Не . Сделана попытка систематизации имеющихся в литературе экспериментальных данных, указывающих на существенно различную природу возбуждений с волновыми векторами, соответствующими различным участкам дисперсионной кривой жидкого ⁴Не. Проанализированы данные нейтронной спектроскопии с точки зрения определенной физической гипотезы формирования такого спектра, в рамках которой можно качественно объяснить большинство имеющихся экспериментальных фактов. Особое внимание уделено сравнению экспериментальных данных, полученных на времяпролетном спектрометре ДИН–2ПИ (реактор ИБР–2, Дубна), с результатами зарубежных нейтронных центров.

Вивчено дисперсію збуджень в квантовій рідині, надплинному ⁴Не. Зроблено спробу систематизац ії експериментальних даних, що є в літературі, які вказують на істотно різну природу збуджень з хвильовими векторами, що відповідають різним дільницям дисперсійної кривої рідкого ⁴Не. Проаналізовано дані нейтронної спектроскопії з точки зору визначеної фізичної гіпотези формування такого спектра, в рамках якої можна якісно пояснити більшість експериментальних фактів, що маються. Особлива увага приділяється порівнянню експериментальних даних, одержаних на часпролітному спектрометрі ДІН–2ПІ (реактор ІБР–2, Дубна), з результатами закордонних нейтронних центрів.

The excitation dispersion in quantum liquid, namely superfluid ⁴Не, has been investigated. An attempt was made to systemize literature experimental data, pointing to different origins of excitations with wave vectors, corresponding to different intervals of the dispersion curve for liquid ⁴Не. The neutron spectroscopy data are analyzed from the point of view of a certain physical hypothesis of the formation of this spectrum. The hypothesis permits us to explain most of the available experimental data. Special attention is concentrated on comparing the experimental data obtained with a DIN–2PI time-of-flight spectrometer (IBR–2 reactor, Dubna) and the results of foreign centers.