Державотворчий прагматизм у відкритому суспільстві

Abstract

На нишньому етапі історичного розвитку країни відбувається серйозна апробація спроможності нашого політикуму до свідомого оновлення національного життя. Хто розраховував простим відкриттям якихось “шлюзів” швидко вимити з підвалів національної свідомості токсичний мул занедбаності людини, вже встиг зрозуміти марність своїх сподівань. Водночас, якщо підбивати підсумки нинішніх пошуків “всеохопного прагматизму”, доходиш висновку, що й у цій царині все залежить, у першу чергу, від нас самих. Як сказано в Євангелії від Луки, “добра людина із доброї скарбниці серця добре виносить, а лиха із лихої виносить лихе. Бо чим серце наповнене, те говорять вуста її.” Ці слова, здається, вичерпно характеризують роль суб’єктивного чинника у справі вибору парадигми суспільного розвитку.