Предложена комбинированная теоретическая модель электропроводимости полимерных нанокомпозитов, с помощью которой описаны экспериментальные результаты для систем простой полиэфир—углеродные нанотрубки (УНТ). В комбинированной модели учтены вклады в общую электропроводимость от полимерной матрицы, межфазных слоев на границе полимер—УНТ, прямых контактов между УНТ и тоннелирования электронов. Предложенная модель хорошо описывает эксперимент в широком интервале концентраций УНТ и позволяет получать исчерпывающую информацию о процессах переноса зарядов в системе.
Запропоновано комбіновану теоретичну модель електропровідності полімерних нанокомпозитів, за допомогою якої описано експериментальні результати для систем поліетер—вуглецеві нанотрубки (ВНТ). В комбінованій моделі враховано внески у загальну електропровідність від полімерної матриці, міжфазних шарів на межі полімер—ВНТ, прямих контактів між ВНТ та тунелювання електронів. Запропонована модель добре описує експеримент у широкому інтервалі концентрацій ВНТ та дозволяє отримувати вичерпну інформацію про процеси перенесення зарядів у системі.
The combined theoretical model of electrical conductivity of polymeric nanocomposites is offered and experimental results for the systems polyether–carbon nanotubes (CNT) are described using proposed model. The combined model takes into account contributions from a polymeric matrix, interface layers on a polymer–CNT border, direct contacts between CNT and tunneling to the general conductivity. The proposed model well describes an experiment in the wide interval of CNT concentrations and allows obtaining exhaustive information about the processes of charges transfer in the system.