Рассмотрена методика, основанная на преобразовании Гильберта–Хуанга, для улучшения оценки вариабельности сердечного ритма. Исследованы RR-интервалы суточного ритма, которые предварительно обрабатывались методом интерполяции и повторной дискретизации. С помощью последовательных операций в сердечном ритме выделены эмпирические моды, показывающие, что в диапазоне высоких и низких частот имеются дополнительные модулирующие влияния на сердечный ритм.
Розглянуто методику, що базується на перетворенні Гільберта–Хуанга, для покращення оцінки варіабельності серцевого ритму. Досліджено RR-інтервали добового ритму, що були попередньо оброблені методом інтерполяції і повторної дискретизації. За допомогою послідовних операцій в серцевому ритмі виділено емпіричні моди, які показали, що в діапазоні високих і низьких частот є додаткові модулюючі впливи на серцевий ритм.
We consider a technique based on the Hilbert–Huang transform in order to improve the heart rate variability assessment. The RR-intervals of the circadian rhythm, pre-processed using the method of interpolation and resampling are investigated. Performing a series of successive operations, empirical modes were allocated in heart rate. These modes have shown that in the range of high and low frequencies, there is additional modulatory effect on heart rate.