На основі аналізу сучасних методик дослідження фретинг-втоми та результатів опису багатостадійного росту втомних тріщин у зоні фретинга з позицій
механіки руйнування удосконалено розрахунково-експериментальну методику,
раніше запропоновану автором. Методика дозволяє прогнозувати поточні значення кута та швидкості розвитку тріщини у приповерхневих шарах матеріалу в умовах фретинга з використанням розрахункових коефіцієнтів інтенсивності напружень KI , KII для контактних і об’ємних навантажень та експериментальних діаграм тріщиностійкості за типом KI та (чи) KII. Виконано
порівняльний аналіз різних методик побудови діаграм тріщиностійкості за
типом KI і KII, наведено результати для алюмінієвих сплавів АМг6Н, Al
7075-T6 та титанового сплаву ВТ9. Проілюстровано, що для цих сплавів початкова стадія росту тріщини фретинг-втоми може мати місце у площині максимальних дотичних напружень за механізмом зсуву або у площині максимальних напружень розтягу за механізмом відриву згідно з двопараметричним
критерієм Оцукі або емпіричним критерієм Річарда.
На основании анализа современных методик исследования фреттинг-усталости и результатов описания многостадийного роста усталостных трещин в зоне фреттинга с позиций
механики разрушения усовершенствована расчетно-экспериментальная методика, предложенная ранее автором. Методика позволяет прогнозировать текущие значения угла развития
трещины и ее скорость в приповерхностных слоях материала при фреттинге с исполь-
зованием расчетных коэффициентов интенсивности напряжений KI и KII для контактных
и объемных нагрузок,а также экспериментальных диаграмм трещиностойкости по типу KI
и (или) KII. Выполнен сравнительный анализ различных методик построения диаграмм
трещиностойкости по типу KI и KII и приведены результаты для алюминиевых сплавов
АМг6Н, Al 7075-T6, а также титанового сплава ВТ9. Показано, что в указанных сплавах
начальная стадия роста трещины фреттинг-усталости может наблюдаться в плоскости
максимальных касательных напряжений по механизму сдвига или в плоскости максимальных
растягивающих напряжений по механизму отрыва согласно двупараметрическому критерию
Оцуки или эмпирическому критерию Ричарда.