Проанализирован эффект флакса нейтронов для материалов корпусов реакторов ВВЭР в
случаях если доминируют различные механизмы охрупчивания. Использованы данные по
сдвигам критической температуры хрупкости, полученные в рамках программ образцов свидетелей и исследовательских программ. Определены механизмы охрупчивания материалов,
при которых эффект флакса практически отсутствует и при которых он значим. Для случая
доминирования механизма сегрегации фосфора теоретически обосновано отсутствие эффекта флакса на основании теории радиационно-ускоренной диффузии.
Проаналізовано ефект флакса нейтронів для матеріалів корпусів реакторів
ВВЕР у випадках, коли домінують різні механізми окрихчування. Використано дані щодо зсуву критичної температури крихкості, отримані в рамках
програм зразків-свідків і дослідних програм. Визначено механізми окрихчування матеріалів, згідно з якими ефект флакса практично відсутній і за
яких він значущий. У випадку, коли домінує механізм сегрегації фосфору,
теоретично обґрунтовано відсутність ефекту флакса на основі теорії радіаційно-прискореної дифузії.
The paper addresses the effect of neutron flux for WWER reactor pressure vessel materials in the cases where various embrittlement mechanisms prevail. The data on shifts of critical brittleness temperatures, which were obtained within various surveillance specimen programs and research programs, are used. The authors have defined the embrittlement mechanisms for which the neutron flux has no effect and the ones for which its effect is significant. For the case where the phosphorus segregation mechanism dominates, the absence of the neutron flux effect has been substantiated from the standpoint of the theory of radiation-accelerated diffusion.