У жанрі персональної історії з’ясовується роль меншовика І.Біска (С.Павлова)
та Російської соціал-демократичної робітничої партії в розколі Революційної
української партії. У своїй діяльності, спрямованій на включення відповідних
національних парторганізацій, котрі діяли на території романовської імперії,
до складу РСДРП, соціал-демократи Росії спиралися на підтримку більшості
членів Закордонного комітету та редакції партійних видань РУП. Проте вжиті
заходи не дали очікуваного результату, унаслідок чого у грудні 1904 р. (січні
1905 р. за н.ст.) у Революційній українській партії відбувся розкол. Досліджуючи
епізод біографії одного з маловідомих партійних діячів, водночас простежуються
переломні події в історії українського соціал-демократичного руху.
Using a genre of personal history the role of the Menshevik I.Bisk (S.Pavlov) and
Russian Social-Democratic Labour Party in the split of Revolutionary Ukrainian
Party is revealed. They implement party policy directed to involve national
social-democratic organizations operating in the Russian Empire to the Congress.
In their activities, the Russian Social-Democrats relied on the support of majority of
members of the Foreign Committee and editorial publications of RUP who shared this
idea. However, the realized measures did not give the expected result, so in December
1904 (January 1905) there happened the split of RUP. Therefore, exploring the episode
from biography of little known figure I.Bisk, however, observed a turning-point
in the history of Ukrainian Social-Democratic movement.
