В статье актуализируется проблема самосознания в литературной критике ХІХ в., выявляются модели индивидуального авторского мировосприятия, проявляющегося в диалоге сознаний, культурных кодах, знаковых системах. Делается акцент на взаимосвязи модели мира и структуры критического текста.
У статті актуалізується проблема самосвідомості в літературній критиці ХІХ ст., визначаються моделі індивідуального авторського світосприйняття, що проявляється в діалозі свідомостей, культурних кодах, знакових системах. Зроблено акцент на взаємозв'язку моделі світу й структури критичного тексту.
The article deals with the problem of consciousness in literary criticism of the XIX c., it reveals models of individual, author's outlook, which can be seen in a dialogue of senses, culture, signal systems. The connection between the world and the structure of a critical text is stressed.