Статья посвящена проблеме типизации образов в романе Достоевского "Братья Карамазовы". В центре исследования – образ Федора Павловича Карамазова. Который рассматривается как тип "персоны"-актера, шута. Шутовство старого Карамазова – не является приспособлением к определенным условиям, с целью выживания, а маска, ставшая его внутренней сущностью.
Стаття присвячена проблемі типізації образів у романі Достоєвського "Брати Карамазови". У центрі дослідження – образ Федора Павловича Карамазова, що розглядається як тип "персони"-актора, блазня. Блазнівство старого Карамазова – це не пристосування до певних обставин, з метою виживання, а маска, що стала його внутрішньою сутністю.
The article deals with sketching the characters in Dostoyevsky's novel "The Karamazovs Brothers". The character of Fedor Pavlovych is in the center of the literary research where he is regarded as an actor. The clowning of old Karamazov does not mean adjusting to some certain circumstances for the sake of survival, but this is his inner essence that cannot be changed.