Розглядається історіографії українського повстанського руху на чолі з отаманом Григор’євим, який тривав із серпня 1918 до серпня 1919 рр. Ґрунтуючись на
аналізі досить великої кількості історичних праць, автор виділяє якісно різні
напрями історіографії так званої «григор’євщини», з’ясовує особливості кожного з них, розкриває як сильні, так і слабкі сторони аналізованих концепцій та інтерпретацій, окреслює аспекти історії повстанського руху, які потребують
більш глибокого вивчення.
The article is devoted to the historiography of the insurgent movement headed by
ataman Hryhoriev that lasted from the August of 1918 till the August of 1919. Based
on the analysis of a rather great number of historical works, the author determines
qualitatively different directions of historiography of the so-called hryhorievshchyna,
specifies the peculiarities of each of them, shows both strong and weak sides of the
analysed concepts and interpretations, points to the aspects of this movement which
need to be studied and reproduced more profoundly.