На початку 1930-х рр. латвійська та естонська громадськість була доволі
добре поінформована стосовно того, що відбувалося у СРСР, у тому числі про
голод в Україні. Багато прибалтів мали родичів у цій радянській республіці,
листи яких, де йшлося про страшні події, публікувалися у пресі країн Балтії.
Латвійська та естонські дипломати володіли більш докладною інформацією про голод, котра ґрунтувалася на особистих враженнях від поїздок по Україні. У своїх звітах вони докладно писали про масштаби голодування та
факти канібалізму. Хоча офіційна реакція Латвії та Естонії на український Голодомор була доволі пасивною, жителі прибалтійських країн організували кампанію допомоги, надсилаючи голодуючим у СРСР продовольчі посилки.
In the early 1930s Latvian and Estonian public was rather well informed about
the developments in the USSR, including the famine in Ukraine. Many people had
relatives in Ukraine, who described the horrific famine conditions in their letters which
were published by the Baltic newspapers. Latvian and Estonian diplomats possessed
even more detailed information about the famine. Their knowledge was based on
personal visits to Ukraine during the famine. Diplomats sent detailed reports to Riga
and Tallinn describing mass starvation and cannibalism in Ukraine. Although the
official reaction of Latvia and Estonia to the Ukrainian famine was rather passive, no
obstacles were put in the way of relief campaign organised by the Baltic people, who
sent food packages to the starving in the USSR.